ЗНО

Тема. Пробне ЗНО-2020 з української мови та літератури

Тема. Сучасна українська література

Тема. Література елітарна та масова

Кличний відмінок: усі правила, винятки і тести [Типове завдання ЗНО]

Усі слова з наголосами, які треба вивчити для ЗНО до 2020 року

https://www.200baliv.com/slova-z-naholosamy-2020/?fbclid=IwAR2ewzHcCKDlUsQ2mEKXpbpGTFilkKbzivB40Lu-5d1mwkjrypxfBQ6A81Q

Тема. Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище

Сучасна українська література не може розвиватись без інновацій у світовій літературі, тому таке явище, як постмодернізм, є і у нашій країні. У поезії він більш притаманний Е. Андрієвській, Р. Бабовалу, С. Гостиняку, у прозі – В. Медведю, Ю. Андруховичу, Є. Пашковському, О. Забужко. Дата виникнення постмодернізму залишається дискусійною. Більшість дослідників сходяться на тому, що перехід від модернізму до постмодернізму припадає на середину 1950-х рр. У 1960-і – 1970-і рр. постмодернізм охоплює різні національні літератури, а у 1980-і рр. він став домінуючим напрямком сучасної літератури і культури.

Провідними ознаками постмодерністської літератури є іронія, “цитатне мислення”, інтертекстуальність, пастіш, колаж, принцип гри. У постмодернізмі панує тотальна іронія, загальне осміяння і глузування. Численні постмодерністські художні твори характеризуються свідомою настановою на іронічне співставлення різних жанрів, стилів, художніх течій. Твір постмодернізму — це завжди висміювання попередніх і неприйнятних форм естетичного досвіду: реалізму, модернізму, масової культури.

Іншими характеристиками постмодернізму є невизначеність, театральність, гібридизація жанрів, співтворчість читача. А найпоширенішими образами-метафорами постмодернізму є карнавал, лабіринт, бібліотека, божевілля. Особливе значення у постмодернізмові надається текстовій структурі, власне, текстові у тексті.

Характерні ознаки сучасної поезії

- «Переобтяжена цвітінням» (Юрій Андрухович у 90-х роках висловив думку, що сучасна українська поезія стає дедалі кращою, «незабаром її читатимуть виключно поети»).

- Багатство тематики, стильових і жанрових знахідок.

- Поступається прозі за динамізмом саморозгортання інтелектуального сюжету, але виграє в інтенсивності метафоричного орнаменталізму.

- Представлена кількома поколіннями поетів: «шістдесятники» (Ліна Костенко, Іван Драч, Ірина Жиленко, Борис Олійник та ін.); «київська школа» поетів (Віктор Кордун, Василь Голобородько, Микола Воробйов, Василь Рубан та ін.), поети-дисиден- ти (Ігор Калинець, Тарас Мельиичук, Степан Сапеляк та ін.), «вісімдесятники» (Ігор Римарук, Василь Герасим’юк, Іван Малкович, Оксана Забужко, Оксана Пахльовська, Іван Козаченко та ін.), «дев’яностники» (Кость Москалець, Роман Скиба, Павло Вольвач, Сергій Жадан, Іван Андрусяк, Віктор Неборак, Василь Махно та ін.).

Характерні ознаки сучасної прози

- Жанрове розмаїття, пошуки нових мотивів, мистецьких ідей.

- Відхід від лірико-романтики, патетики, трансформація химерної стильової течії (Олександр Ільченко, Віктор Міняйло, Володимир Яворівський, Євген Гуцало) у прозу постмодерністів.

- Активна творча діяльність прозаїків старшого покоління: звернення до історичної тематики (історичний роман Ю. Мушкетика «На брата брат» (1996), М. Вінграновського «Северин Наливайко», Р. Іваничука «Орда» (1992), «Рев оленів нарозвидні» (2000), роман у віршах Ліни Костенко «Берестечко» (1999); дослідження екзистенціальних проблем буття людини (роман-епопея Валерія Шевчука «Стежка в траві. Сага про Житомир» (1994)).

- Постмодерне світобачення, у центрі творів - «маска «автора.

Існування двох шкіл прозаїків:

1) «київсько-житомирська» - перевага екзистенціальних мотивів, герой творів - інтелектуал, рафінований інтелігент (В’ячеслав Медвідь, Євген Пашковський, Олесь Ульяненко, Богдан Жолдак, Любов Пономаренко, Євгенія Кононенко, Оксана Забужко, Володимир Діброва та ін.);

2) «львівсько-франківська» - перевага гри та іронії, карнавалу і травестії, герой - маргінал (міський житель - вихідець із села), сільська людина з комплексом меншовартості (Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Юрій Іздрик та ін.).

Характерні риси сучасної драматургії

- наповнена інтелектуалізмом;

- перехід до модерного моделювання дійсності, звільнення від традиційних шаблонів;

- поєднання поезії, філософії, моральності, вчинків героїв у драматичному творі;

- колажний принцип побудови твору;

- поява імен-абстракцій, імен-символів;

- перевага камерності;

- звернення до проблем сучасної школи.

Представники сучасної драматургії: Василь Босович (п’єса «Ісус - Син Божий»); Ярослав Стельмах («Стережися лева», «Синій автомобіль», «Шкільна драма», «Привіт, синичко»).

Сучасні літературні організації, угруповання, товариства, школи (відгалудження української літератури)

Сучасні літературні організації, угруповання, товариства, школи (відгалудження української літератури) « Вісімдесятники »	Василь Герасим'юк, Ігор Римарук, Іван Малкович, Оксана Забужко, Оксана Пахльовська, Іван Козаченко
Національна спілка письменників України (НСПУ, оновлена в 1991 р. (І з'їзд), 1996 p. (II з'їзд), 2001 p. (III з'їзд)	Понад 1,5 тис. членів. До 2001 р. - очолював Ю. Мушкетик, з 2001 р. - В. Яворівський
Асоціація українських письменників (АУП), з 1997 р.	Понад 100 письменників, президент - Юрій Покальчук, згодом - Тарас Федюк
«Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада), з 1985 р., м. Львів	Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Олександр Ірванець
«Нова дегенерація», з 1992 p., м. Івано-Франківськ	Іван Андрусяк, Іван Ципердюк, Степан Процюк
«Пропала грамота», з 1991 р., м. Київ	Віктор Недоступ, Семен Либонь, Юрко Позаяк
«Західний вітер», з 1992 р. м. Тернопіль	Віталій Гайда, Борис Щавурський, Василь Махно, Гордій Безкоровайний
«ЛуГоСад», з 1986 р., м. Львів	Іван Лучук, ТІазар Гончар, Роман Садловський
«Червона фіра», з 1991 р., м. Харків	Сергій Жадан, Ростислав Мельників, Іван Пилипчук та ін.

Тести ЗНО минулих років (2010-2018)

Готуватись зі справжніми тестами потрібно та корисно.

Справжніх - торішніх - тестів ЗНО вже є величезна кількість, але часто вони розкидані по різних сайтах або розділах. Тому збираємо в одному місці всі тести минулих років (які публікувались УЦОЯО щороку після завершення тестування), що, впевнені, допоможе швидше тренуватись та якісніше готуватись до ЗНО-2018

https://znoclub.com/dovidnik-zno/637-vsi-testi-zno-minulikh-rokiv-zavdannya-ta-vidpovidi.html?fbclid=IwAR0og_ckbDtekrHepkug7ISW_J1eAfLYj-E59u8cSc7wLsDolpwX4YGl4NM

2. Тренувальні тести ЗНО

https://www.iznotest.info/?fbclid=IwAR1SrNW2Y3Jb0cBXOKec-QSvL7QGDOaTkzRxalJsSan6sbPTTCm9Eln40bM

І.Котляревський "Енеїда", "Наталка Полтавка", Г.Квітка -Основ'яненко "Маруся"

https://www.youtube.com/watch?v=R7EJB8waQtI
https://www.youtube.com/watch?v=7CCpUKMznxw


7 ресурсів для перевірки своїх знань з української мови та літератури, які будуть не зайвими у підготовці до ЗНО. http://znoclub.com/pidgotovka-do-zno/952-7-trenazheriv-z-ukrajinskoji-movi-ta-literaturi.html

***Основні принципи наголошування числівників

1. У числівниках, що закінчуються на –десят, наголос припадає на останній склад: наприклад, п’ятдесят, сімдесят.

2. У числівниках, що закінчуються на –адцять, наголошений передостанній склад: наприклад, дванадцять, вісімнадцять.

У деяких словах, які будуть на ЗНО, наголос не піддається правилам, його потрібно тільки запам’ятати.

асиметрІя
борОдавка
бюлетЕнь
вимОга
вимОва
вИпадок
вітчИм
граблІ
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА (але дОнька)
заіржАвіти
зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
фартУх
фенОмен
цемЕнт
цЕнтнер
чорнОслив

Запам’ятати також потрібно слова з подвійним наголосом: алфаві'т — алфа'віт, весняни'й — весня'ний, доповіда'ч — допові'дач, завжди'— за'вжди, до'говору — догово'ру, жа'лібний — жалібни'й, м 'я'зовий — м 'язови'й, пе'рвісний — перві'сний, переста'рок — пере'старок, по'милка — поми'лка, прости'й —про'стий, та'кож —тако'ж.

Бажаю гарної пам’яті та правильного мовлення.

***Псевдоніми українських письменників
Пропонуємо перелік видатних українських письменницьких псевдонімів разом зі справжніми іменами авторів:
Панас Мирний - Рудченко Панас Якович
Олександр Олесь - Кандиба Олександр Іванович
Іван Карпенко-Карий - Тобілевич Іван Карпович
Григорій Квітка-Основ'яненко - Квітка Григорій Федорович
Марко Вовчок - Вілінська Марія Олександрівна
Іван Нечуй-Левицький - Левицький Іван Семенович
Микола Хвильовий - Фітільов Микола Григорович
Остап Вишня - Губенко Павло Михайлович
Іван Багряний - Лозов'ягін Іван Павлович
Леся Українка - Косач (за чоловіком - Квітка) Лариса Петрівна.
Олег Ольжич - Кондиба Олег Олександрович
Юрій Клен - Бургардт Освальд
Григорій Косинка - Стрілець Григорій Михайлович

 Володимир Винниченко – В. Деде

Тарас Шевченко – Дармограй, Кобзар

І.Я.Франко – Джеджалик, Каменяр

І. Тобілевич – І.Карпенко-Карий, І.Карий

***Маловідомі псевдоніми українських письменників
Є також псевдоніми практично не відомі, або відомі неширокому колу людей, тож саме час познайомитися з ними і запам'ятати ці імена:
Костомаров Микола Іванович - Ієремія Галка
Метлинський Амвросій Лук'янович - Амвросій Могила
Шашкевич Маркіян Семенович - Руслан, Шашкевич Руслан
Головацький Яків Федорович - Ярослав
Вагилевич Іван Миколайович - Далібор
Квітка Григорій Федорович - Фалалей Повитухін
Глібов Леонід Іванович - Дідусь Кенир (Кенер)
Руданський Степан Васильович - Вінок Руданський
Грабовський Павло Арсенович - Граб, Журба
Драгоманов Михайло Петрович - Українець
Шевченко Тарас Григорович - Дармограй
Рудченко Іван Якович - Іван Білик
Тобілевич Микола Карпович - Микола Карпович Садовський
Тобілевич Панас Карпович - Панас Карпович Саксаганський
Франко Іван Якович - Малий Мирон, Джеджалик, Один із русичів м. Львова
Грінченко Борис Дмитрович - Василь Чайченко
Панасенко Степан Васильович - Степан Васильович Васильченко
Косач Лариса Петрівна - (Леся Українка), дочка Прометея
Самійленко Володимир Іванович - Сивенький, Полтавець
Губенко Павло Михайлович - (Остап Вишня), П. Грунський, П. Чечвянський
Очерет Василь Костянтинович - Василь Барка
Стефаник Василь Семенович - Василь Семенів.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Квітка Григорій Федорович;

Іван Нечуй-Левицький – Левицький Іван Семенович;

Панас Мирний – Рудченко Панас Якович;

Іван Карпенко-Карий – Тобілевич Іван Карпович;

Леся Українка – Косач Лариса Петрівна;

Олександр Олесь - Кандиба Олександр Іванович;

Олег Ольжич – Кандиба Олег Олександрович;

Микола Хвильовий – Фітільов Микола Григорович;

Остап Вишня – Губенко Павло Михайлович;

Іван Багряний – Лозов’ягін (Лозов’яга) Іван Павлович;

***Висловлювання про відомих людей

Іван Вишенський

"Наближається до кращих взірців барокового стилю" - Д. Чижевський.

Григорій Квітка-Основ'яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ'яненка засновником нової української прози.

Тарас Шевченко
"Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі" - І. Франко.

Пантелеймон Куліш
"Куліш - перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів" - І. Франко.

Марко Вовчок        "Основоположниця дитячої української прози"

Панас Мирний      "Корифей української прози".

Ольга Кобилянська
"Гірська орлиця".   "Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі" - В. Земляк
"Пишна троянда в саду української літератури" - М. Старицький.

Михайло Коцюбинський
"Сонцепоклонник"
"Його проза - це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського - це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину" - П. Кононенко.

Павло Тичина
"Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший" - О. Гончар.

Володимир Сосюра
"Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень" - М. Стельмах

Микола Хвильовий   "Основоположник української прози ХХ ст."

Іван Нечуй-Левицький     "Всеобіймаюче Око України"

Остап Вишня      "Король українського тиражу". "Остап Вишня - справжній мисливець і при тому поет полювання" - М. Рильський.

Андрій Малишко    "Солов'їне серце України"

Іван Драч   "Сонячний поет"

Василь Стус
"Поезія Василя Стуса - наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу".

Євген Маланюк   "Імператор залізних строф"

Леся Українка     "Дочка Прометея"

Василь Симоненко  "Витязь молодої української поезії" - Олесь Гончар.

***Екранізовані твори українських письменників (шкільна програма)

11 клас
"Тигролови" (фільм, за однойменним романом Івана Багряного) – 1994 р., Cтудія "Укртелефільм", режисер Ростислав Синько.
Відмінність фільму від книги:
(герой твору - за книгою / за фільмом)
Ім'я юнака – Григорій Многогрішний / Андрій Чумак
Майор Медвин на кожній зупинці перевіряє – лише Григорія / Багато в’язнів
Рятував від ведмедя - Григорій думав, що хлопця / Одразу видно, що дівчина
Катря, яку він згадує, коли лежить непритомний - Його сестра / Його любка
Наталка - Майже до кінця книги не виявляє почуттів до Григорія / Одразу закохується у нього
Остання зустріч з Медвинем - Після полювання на тигра / Під час пантування

"Незабутнє" (фільм, за твором О.Довженка "Україна в огні") – 1967р., реж. Юлія Солнцева.
Відмінність фільму від книги:
імена героїв фільму не відповідають книжним

"Мина-Мазайло" (фільм-вистава, за комедією М.Куліша "Мина Мазайло") – 1991р., Студія "Укртелефільм", режисер Сергій Проскурня.

"Все перемогає любов" (фільм, за новелою Олеся Гончара "За мить щастя") – 1987р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, режисер Микола Мащенко.

"Голос трави" (фільм, за творами Валерія Шевчука) – 1992р., "Одеська кіновідеостудія нового типу", режисер Наталія Мотузко.

10 клас
"Тіні забутих предків" (фільм, за повістю М.Коцюбинського "Тіні забутих предків") - 1964р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, режисер Сергій Параджанов.

"Кайдашева сім’я" (фільм, за повістю І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я") – 1993р., кінооб'єднання "Консорціум Козак»", режисер Володимир Городько.

"Камінний хрест" (фільм, за новелами В.Стефаника "Камінний хрест" та "Злодій") – 1968р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Леонід Осика.

"Мартин Боруля" (фільм-вистава, за однойменною комедією І.Карпенка-Карого) – 1953р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, режисери Олексій Швачко, Гнат Юра.

"Земля" (фільм, за однойменною повістю Ольги Кобилянської) – 1954р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, режисер Амвросій Бучма.

"Лісова пісня" (фільми – 2 екранізації, мультфільм, за драмою-феєрією Лесі Українки "Лісова пісня")
- "Лісова пісня", х/ф - 1961р., режисер Віктор Івченко.
- "Лісова пісня. Мавка", х/ф - 1981р., режисер Юрій Іллєнко.
- "Лісова пісня. Мавка", м/ф – 1976 р.

9 клас
"Наталка Полтавка" (фільми - 3 екранізації, за п'єсою І.Котляревського "Наталка Полтавка")
- "Наталка Полтавка" – 1909р.
- "Наталка Полтавка" – 1936р., Кіностудія "Українфільм", режисер Іван Кавалерідзе.
- "Наталка Полтавка" - 1978р., Студія "Укртелефільм", режисер Родіон Єфименко.
Відмінність у фільмах (1936р. і 1978 р.) від книги:
За фільмом в кінці мати Наталки Терпилиха не витримала і благословила дітей, в той час як у книзі була згода Возного Тетерваковського відпустити Наталку з миром.

"Відьма" (фільм за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка "Конотопська відьма") – 1990р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, режисер Галина Шигаєва.

"Чорна рада", "Запорозька Січ" (фільми – 3 екранізації, за романом П.Куліша "Чорна рада")
- "Чорна Рада" – 2000р. повна версія, загальна тривалість 485 хвилин.
- "Чорна Рада" – 2002р., переформатована версія екранізації 2000р., загальна тривалість 144 хвилини.
- "Запорозька Січ" – 2009р., перефарматована версія екранізації 2002р., скорочена, російськомовна.
Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, режисер Микола Засєєв-Руденко.
Відмінності фільму від книги: Спостерігаються певні розбіжності в трактуванні головних персонажів. Зокрема, полковник Шрам у фільмі підлабузник, у книзі подається автором як борець, розумна людина. Є інші аналогічні відмінності.

"Вечір на Івана Купала" (екранізація повісті Миколи Гоголя "Вечір проти Івана Купала" із збірки "Вечори на хуторі біля Диканьки") – 1968р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, режисер Юрій Іллєнко.

"Назар Стодоля" (фільм, за п'єсою Т.Шевченка "Назар Стодоля")
- "Назар Стодоля" – 1936р, Українфільм, режисер Георгій Тасін
- "Назар Стодоля" – 1954р., фільм-вистава, Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка, Віктор Івченко.

"Слово про похід Ігорів" (мультфільм, за мотивами давньоруської поеми) – 1972р., Студія "Київнаукфільм", режисер Н.Василенко.

"Енеїда" (мультфільм, за поемою І.Котляревського "Енеїда") – 1991р., Студія "Укранімафільм", режисер Володимир Дахно.

8 клас
"Маруся Богуславка" (мультфільм, за українською народною думою "Маруся Богуславка") – 1966р, режисер Василенко Н.
"Хазяїн" (телевистава, за комедією І.Карпенко-Карого "Хазяїн") – 1979р., Студія "Укртелефільм", постановник Олекса Ріпко.

"Сто тисяч" (фільм, за комедією І.Карпенко-Карого "Сто тисяч") – 1958р., Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка, режисер Віктор Іванов, Гнат Юра.

"Роксолана" (телесеріал, за мотивами повісті Осипа Назарука "Роксоляна") – 1996-2003р., Студія "Укртелефільм", режисер Борис Небієрідзе.

7 клас
"Захар Беркут" (фільм, за повістю І.Франка "Захар Беркут") – 1971р, Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка, режисер Леонід Осика.

"Гуси-лебеді летять" (фільм, за однойменною повістю Михайла Стельмаха) – 1974р, Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка, режисер Борис Зеленецький.