Уроки

ТЕМА.  Хто він, Калитка? (Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. За трагікомедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»)

МЕТА: допомогти учням усвідомити виховне значення образу Калитки, засудити його поведінку; розвивати навички дослідницької роботи через прийоми критичного мислення, усне зв’язне мовлення, творчі здібності, уміння працювати з текстом; виховувати гуманізм, уміння орієнтуватися на справжні життєві цінності.

Учні знатимуть:

-         зміст прочитаного твору;

-         особливості характеру героїв п’єси.

Учні вмітимуть:

-         висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в п’єсі, аргументувати свою точку зору прикладами та цитатами з тексту.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, мультимедійна презентація (учителя та учнів), мультимедійна дошка, комп’ютер, картки.

МЕТОДИ, ФОРМИ, ПРИЙОМИ РОБОТИ:  рольова гра, повідомлення учнів, бесіда, слово вчителя, робота зі змістом твору, словникова робота, вправа «Мозковий штурм», «Коло думок», метод «Павутинка дискусії», психологічне дослідження.

ІННОВАЦІЙНА ІДЕЯ:  урок-дослідження, із використанням прийомів критичного мислення для формування ключових компетентностей учнів.

ХІД УРОКУ

 Не збирайте скарбів на землі. Адже душа — дорожче.

 Біблія

І. Мотиваційний етап

1. Вступне слово учителя.

Кажуть, що щастя – кольорове, воно веселе, дивовижне, радісне, прекрасне. Воно робить людину світлою, доброю, наділяє її силою, впевненістю у собі. У щастя є  сім кольорів, як у веселки.

- Подумайте,  із чого, на вашу думку, складається щастя людини?

- Якого кольору ваше щастя?

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Щастя – це життя, яке подарувала мені мама. Вона дала мені найцінніше – життя!                                                                                                                                         Щастя – це здоров’я, бо це найцінніший скарб.
Щастя – краса, світло, добро. Адже вони роблять людей красивішими, мудрішими, добрішими.
Щастя – це люблячі, вірні друзі. Добре, коли у людини є надійний друг. Він завжди прийде на допомогу, підтримає у важку хвилину.
Щастя – це знання, які для нас є скарбом. 
Щастя – це родина, яка є завжди поряд, підтримує мене, радіє моїм успіхам. Родина – моя надія, моя опора в житті, найцінніший скарб. 
Щастя – це природа, бачити велич нашої природи, милуватися нею. Це теж багатство. 
Щастя – це наші мрії. Усі ми маємо свої мрії, на щось сподіваємось, про щось постійно думаємо. І от, коли все це здійснюється – приходить щастя.

Отже, щоб бути щасливим, небагато треба: головне вміти бути щасливим і робити інших щасливими. Щаслива людина – духовно багата людина.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

-         А чи був щасливим головний герой твору «Сто тисяч»?

-         Чи вмів він робити інших людей щасливими?

-         Хто він, Калитка?

Давати відповіді на ці питання ми будемо шляхом дослідження змісту п’єси, вчинків і характерів персонажів, шляхом дискусії.

У зошити учні записують тему, епіграф уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів  

1.     Бесіда з учнями

- Хто такий Герасим Калитка? (головний герой трагікомедії, багатий селянин, він має дружину Параску Іванівну, сина Романа, доньку, наймичку Мотрю та робітника Клима).   

- Коли відбуваються події п’єси? (80-90 рр. ХІХ століття – пореформений період)

- Що означає прізвище головного героя? (с.151 підручник)  (Додаток 1)

- Чому саме таке прізвище має герой?

2.     Робота з текстом.  Виразне читання: с. 154-155 монолог Герасима Калитки.

- Чим займається Калитка? (Скуповує землі)

- З якою інтонацією звучать слова Калитки про землю? (Розчулено).

- Яке найбільше бажання Герасима Калитки? (Найбільше бажання Герасима Калитки – збагачення, купити землю, життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і землі, всі думки його та мрії, розмови та вчинки базуються на них).

- Які слова повторює Калитка декілька разів? (Грошi, грошi, грошi).

- Для чого драматург застосовує художній засіб – повторення?

- Що непокоїть героя? (Де взяти гроші на землю Смоквинова – 250 десятин. У чому секрет багатства Жолудя).

- Хто такі Смоквинов і Борщ, Жолудь і Пузир? (поміщики, Смоквинов і Борщ розорилися, бо не змогли пристосуватися до нових умов господарювання в пореформений період, а Жолудь і Пузир багатіють, скуповуючи землі, овець інших багатіїв. З’являється на селі новий прошарок – сільська буржуазія).

- Як ставиться до них Герасим Никодимович? Чому? (Заздрить і боїться)

3. Вправа «Знайди  портрет  Герасима Калитки». 

Про що думає Калитка ми дізналися. Час побачити, як він виглядає.

МЗ: «Вічний образ» скнари в зарубіжній та українській літературах: Гобсек, Скрудж, Калитка.

-Як ви розумієте слово скнара? (глитай, скупий, лихвар, стяжатель, жаднюга)

4. Перевіримо. Відеофрагмент із фільму «Сто тисяч».

-         Який фрагмент із п’єси ми переглянули?

-         Яким ви бачите Калитку в ньому?

Висновок:  Як бачимо, образ глитая, скнари – спільний для творів зарубіжної та української літератур: Оноре де Бальзак у повісті «Гобсек» і Мольєр у п’єсі «Скупий»(Франція),  Чарльз Діккенс у «Різдвяній пісні у прозі»(Англія) і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80–90 роках XІХ століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Ми сказали, що Герасим Калитка – заможний селянин. Проведімо дослідження: як збагачується герой? Які шляхи збагачення він обирає?

1.Проведення дослідження «Шляхи збагачення Калитки».

Робота з текстом, зачитування учнями цитат.

     Калитка сам тяжко працює і його дружина (с.155) – експлуатує наймитів – сина Романа хоче одружити з дочкою Пузиря (с.161), не вкладає кошти в освіту дітей (с.157)  – дочці на весіллі не додав приданого (5тис.) – куму позичає гроші під відсоток – економить на всьому (Климу не дає хліба (с.160), дружині  коней доїхати до церкви (с.163), скупиться по-людськи смачно поїсти – годує копача Бонавентуру (с.154) – іде на шахрайство.

Висновок: Шлях Герасима Калитки до збагачення – довгий і тернистий. На початку цього шляху він чесно тяжко працює і має певний прибуток, але цього йому мало. Потім він бере наймитів і починає їх експлуатувати, економити на всьому, але є багатші за нього люди. Нарешті Калитка зважується на шахрайство: хоче купити за 5 тис. справжніх рублів сто тисяч фальшивих.

- У чому бачить щастя Калитка?

- Про що мріє герой твору?

- Якого кольору його щастя?  (Земля, яку обожнює, і гроші – єдина мета, єдина любов і покликання, а ще заздрість, як іржа, що точить його із середини).

2.Вправа «Рольова гра». 

Герасим Никодимович - не самотня людина. Поряд із ним рідні люди і друзі, наймити. Що вони розкажуть про Калитку: Савка, Бонавентура, Роман,  Параска Іванівна (Додаток 2).

3. Давньогрецький  філософ Сократ якось сказав: «Заговори зі мною, щоб я тебе побачив». Хай заговорить Калитка, а ми послухаємо: результати  дослідження «Мова героя» (Додаток 3).

4. Вправа «Коло думок»

-                     Хто ж він, Калитка?

Робота в зошитах:  Запишіть у таблицю риси характеру героя (негативні: жадоба наживи, жорстокість, деспотизм, безкультурність, нечесність, хитрість, скнарість, здирництво, втрата людських цінностей; позитивні: працьовитість, вміння господарювати, любов до землі, худоби, бережливість).

-         Чому Калитка має так багато негативних рис?

-         Що так згубно впливає на нього? (Гроші)

-         Про що свідчить те, що Калитка має як негативні, так і позитивні риси? (Реалістичний персонаж і твір)

-         Яким епізодом закінчується п’єса? (с. 169 «Обікрали… ограбили… Краще смерть, ніж така потеря).

Страшні слова розчарованої людини, яка нібито втратила сенс життя. Невже немає ніякого виходу для Калитки з даної ситуації? 

5. Мультимедійна презентація «Меценати Сумщини ХІХ століття» 

(Додаток 4)

V.  Підсумок уроку. Робота в групах і парах

1 група. Метод «Павутинка дискусії» (3 аргументи «За» і 3 аргументи «Проти»).

 - Чи може змінитися Калитка і повернути ті духовні цінності, які повинна мати людина?

2 група. Скласти сенкан «Калитка».

3 група. Укласти «Кодекс честі» сучасної людини.

    Ми з вами – сучасні люди. І ми теж маємо справу з грошима: заробляємо їх, щось купуємо, позичаємо.  Щоб не перетворитися на калиток, для яких гроші – мета життя, щастя чи навіть покликання, пропоную укласти «Кодекс честі» сучасної людини.

    Герасим Калитка                    Ми

·        скупість                              щедрість

·        жорстокість                        доброта

·        лицемірство                       чесність, відвертість

·        егоїзм                                  допомога іншим, турбота про інших

·        безкультурність                 вихованість, освіченість, толерантність                 

·        духовна обмеженість       духовне багатство

VІ.  Рефлексія

Ми починали наш урок із осмислення слова щастя.

-         Як ви думаєте, чи був Калитка по-справжньому щасливою людиною?

-         Що б ви побажали герою п’єси?

Заключне слово вчителя

-         Не все на світі можна купити за гроші. Потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той,  хто має здоров’я, дружню родину, друзів, свободу, має можливість подорожувати, навчатися, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч».

VІІ. Оцінювання учнів                                                                                                                                  

VІІІ. Домашнє завдання (на вибір учнів):

1.     Доведіть, що «Сто тисяч» - трагікомедія с. 141-142.

2.     Проведіть психологічне дослідження «Скільки в кожному з нас від Калитки?» (Додаток 5).

3.     Напишіть листа герою п’єси.

Додаток 1

Словник до твору  І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Скнара (англ. miser) — надміру скупа, жадібна людина, яка нехтує навіть елементарними побутовими зручностями, з головною метою — максимальне збереження наявних коштів, скарбу чи майна.

Шпанка – порода овець 
Фактор (від лат. facto – роблю) – тут: посередник 
Гендель – баришництво, торгівля 
Пров’янт (провіант) – продукти харчування 
Фураж – корм для худоби й птиці 
Агент – довірена особа якоїсь організації, що виконує певні доручення 
Крумер – знаряддя для розпушування грунту 
Харциз – розбійник, злодій 

Ко́декс (лат. codex — книга) — зведення правил у певній сфері, що може мати офіційно закріплений характер, проте позбавлене  безпосередньої  юридичної сили.

Додаток 2

Вправа «Рольова гра» 

Савка.  Я – Савка, кум Герасима Калитки. Проживаю з ним в одному селі, одружений. Селянин я бідний. Ледве утримую сім'ю. Інколи позичаю гроші в Герасима Никодимовича.

   Коли мені кум не хотів зразу віддати мою долю, я виймав ніж, який приготував, бо знаю його натуру, і сказав, щоб мене не розпалював, бо тут йому й амінь. Кум теж виймав з-за халяви ножа, але ми заспокоїлися і почали ділити гроші. Та то не гроші були.  Тільки на трьох пачках спереду і ззаду наклеєні гроші, а то все чистісінький папір. Кум чисто збожеволів: хвата бумажки, розрива і кида. Я йому кажу: «Куме, схаменіться, Що з воза впало, те й пропало». А він - вішатися.

     Каюсь. Мене лихий попутав. Хотів легко розбагатіти. Тепер – ні! Ніколи в світі не буду хотіть грошей більше, ніж Бог дає.  

  Я - Бонавентура копач, дворянин, жертва суспільних відносин. Я розумна, освічена людина. Хочу поїхати в Париж. Я думаю, Калитка заздрив Жолудеві, Пузиреві і хотів взяти верх над ними. Він вирішив, що Жолудь , «не інакше, як нечесним путьом» досягнув свого багатства. Тому й захопила його перспектива вигідно придбати 100 тисяч. Я зняв Калитку, коли той вішався, а він сказав: «Обікрали, ограбили! Пропала земля Смоктинова. Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря». Я вік прожив, а й трісочки чужої не брав.

  Я – Параска Іванівна, дружина Герасима Калитки. З ним і проживаю. Маємо сина Романа і дочку. Весь вік тяжко працювала, «рук з діжі не виймала». У чоловіка ж немає різниці чи наймит, чи дружина – працюй з ранку до вечора. Відчувала, що з ним щось коїться  погане. Не хотів у церкву коней давати, казав, що до церкви можна і пішки піти, тут недалеко – три версти, що худобу гонить у празник гріх. Коли щось почала казати, то він погрозився дати по потилиці. Думаю: вступлюся – знов руку піднімати буде. Харциз. Коняку жаліє, а жінку бить збирається.

Додаток 3

Результати  дослідження «Мова героя»

Про землю

«Ох, земелько, свята земелько – Божа ти донечко!» 
«Шматочок кругленький». 
«Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки…»                                               «Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин». 
«Дихання спирає…»  
«…Легко по своїй власній землі ходить».

Про гроші

«Скотина гроші коштує». 
«Гроші всьому голова». 
«А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?» 
«З грішми, сказано ж, і чорт не брат»
«Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять — сто тисяч!»

Про рідних 

«Стара,Параско!» 
«Хліб крадуть з-під носа, гарна хазяйка!» 
«Не лайся, щоб не дав тобі  по потилиці!» 
«Ах ти ж відьма чортова…» 
«Тільки прийдеться сплатить, то я тебе (Романа) живого облуплю». 
«Мені треба невістку з приданим, з грішми».

Про наймитів

«… робітники та собаки надворі повинні буть». 
«Неділя святая,  а ти ні світ, ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіду попостиш…» 
«…а то жує та жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…» 
«Хоч би молились (робітники), а то стоїть, чухається…»                                           «Робітники їдять, як сарана». 
«Губами плямкають». «Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком…»                                                                                                                                              Висновок:

 Отже, мова Герасима Калитки свідчить про те, що це груба, неосвічена, невихована, людина. Герой використовує лайливі вислови, діалектні та просторічні слова, повтори, навіть вдається до прокльонів. Зневажливо ставиться до членів родини та робітників.

Проте  вживає поетичні та пестливо-зменшувальні слова, коли мова заходить про землю.

Додаток 4

Презентація «Меценати Сумщини ХІХ століття»

    Терещенки – українські промисловці, землевласники та меценати ХІХ – поч. ХХ століття. Походили з козаків міста Глухова.  Відомі глава родини Артем Якович та його сини Микола і Федір. Родина Терещенків уславилася багатьма добродійними справами, на які вони витратили близько 5млн. крб., підтверджуючи тим самим девіз їхнього дворянського герба – «Прагнули до громадських справ».

У Києві значною мірою завдяки Терещенку та членам його родини з’явилася безкоштовна лікарня для чорноробів, а також нічліжний притулок.

А в рідному місті Глухові у 1872 р. Артем Якович Терещенко заснував притулок для дітей-сиріт і дітей бідних родин.

Вагомою за суспільним значенням була доброчинність Терещенків у військовий час, особливо в роки Першої світової війни. Зокрема,у 1915 р. вони утримували і Києві 6 лазаретів для поранених та хворих воїнів, 2 притулки для солдатів з ампутованими кінцівками, а також Київське відділення із забезпечення скалічених воїнів протезами.

Як відомо, окрасою міста Глухова є перший в Україні учительський інститут, збудований на кошти меценатів Терещенків у 1874 році. Без Терещенків не було б 4-х знаменитих музеїв – Національного художнього, музею російського мистецтва, музею західного та східного мистецтва (імені Богдана та Варвари Ханенків) та музею Тараса Шевченка.

Харитоненко Іван Герасимович – український землевласник, промисловець-цукрозаводчик і меценат. Належав до найбагатших власників цукрових заводів і Україні. Збудував і утримував дитячий притулок,будинок мед факультету і студентський гуртожиток Харківського університету, церкву в Нижній Сироватці. Також на гроші родини Харитоненків був збудований Троїцький собор за проектом Карла Шольца.

Слід додати, що відомий на всю країну пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві теж спонсорувався Павлом Харитоненком.

При Сумському реальному училищі була затверджена стипендія імені І.Г.Харитоненка. Заснував також у Сумах дитячу лікарню, виділив гроші для заснування кадетського корпусу. Крім цього, були численні пожертвування навчальним закладам, пенсії, стипендії.

Висновок: Прочитавши п’єсу І.Карпенка-Карого «Сто тисяч», можна зробити висновок, що Герасим Калитка – багатий селянин, який має землю, гроші, але жадоба до наживи вбиває в ньому людську подобу. Він не вкладає гроші в освіту своїх дітей, не механізує працю робітників, не може дозволити собі їсти смачно, не витрачається на новий одяг. Отже,він живе за принципом – збагачення заради збагачення.

На щастя, наша Україна має людей, які на противагу Герасиму Калитці здатні пожертвувати свої гроші на користь держави. І саме тому  українська громадськість повинна з вдячністю знати імена наших земляків – родину Терещенків та Івана й Павла Харитоненків, які щедро ділилися своїми коштами. Благодійницьку діяльність старшого покоління продовжують у новому тисячолітті сучасні доброчинці і хочеться вірити, що цей потік добра і безкорисливого служіння рідному краю не припиниться й надалі.

Додаток 5

Психологічне дослідження «Скільки в кожного з нас від Калитки?»

Ситуація 1. Уявіть, що ви фермер. Жнива. Ви відправляєте  найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому ви:

а) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;

б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти, матеріали для побудови польового табору й організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому випадку ваш прибуток зменшується вдвічі);

в) вважаєте, що це турбота самих робітників.

Ситуація 2. Ви підприємець у сільському господарстві. Завтра ярмарок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але ввечері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви:

а) ковтаєте купу пігулок і їдете на ярмарок, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;

б) звертаєтеся до лікаря й лікуєтеся, але угода зривається;

в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.