11 клас Література

Дистанційне навчання

Українська література

                                  11 клас 

 Тема. Кіноповість "Зачарована Десна"

Автор: Олександр Петрович Довженко

Рік написання: 1957

Жанр: автобіографічна кіноповість ("автобіографічне кінооповідання")

Тема: щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Ідея: заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою.

Головні герої: два ліричні герої - Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина.

Сюжет: чіткий сюжет відсутній


Композиція: твір можна поділити (умовно) на новели «Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи», плюс ліричні та публіцистичні відступи.

Проблематика:

• Природа і людина
• Шлях народу та людини до щастя
• Прекрасне й потворне в житті
• Покликання, сутність людини
• Роль праці в житті людини
• Добро і зло
• Життя і смерть

Особливості твору:

• Наявність двох ліричних героїв
• Фрагментарність, швидка зміна "кадрів"
• Народний гумор
• Вживання різноманітних художніх засобів

Критик Л. Новиченко: «Зачарована Десна» — «найвидатніша в сучасній літературі розповідь про те, від яких духовно-поетичних “берегів” відчалюють народи — і разом із ними їхні художники — на переломі нової епохи, що вони беруть від свого історичного “дитинства” у майбутнє і що залишають у минулому».

Дуже точно визначив зміст кіноповісті Максим Рильський: «Зачарована Десна» — це задушевна лірична сповідь, по вінця наповнена любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до Укра­їни з її великим, але скорботним минулим і з її великим і радіс­ним майбутнім».

ЗАВДАННЯ:

І. Випишіть у робочий зошит по 2-3 цитати-характеристики героїв кіноповісті «Зачарована Десна»: Сашка, діда Семена, прабаби Марусини, матері(Одарки Єрмолаївни), батька(Петра Семеновича), дядька Самійла-Косаря.

ІІ. Впишіть потрібні слова в цитати із твору:

1. «Як неприємно, коли … клене, або коли довго … і не вщухає. Неприємно, коли … впивається в жижку… Неприємно дивитися на великий …, а от на малий — приємно. Приємно знайти в траві …» «Але більш за все на світі любив я …. Коли б спитав мене хто-небудь, яку … я любив у ранньому дитинстві, який …, яких …, я б сказав, що більш за все я любив слухати …».
2. «Багато я бачив гарних …, ну такого, як … не бачив. Одне, що в … було некрасиве, — одяг. З нього можна було писати …, …,  …».
3. «До чого ж гарно й весело було на нашому …».
4. «Я не оглядаюсь. Коло хати … кує мені розлуку. Довго-довго не один десяток років буде проводжати мене …, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з … на …  …».
5. «Погодою у нас на сінокосі років з півтораста завідувала …».
6. «Дядько Самійло не був ні …, ні  …, ні …. Він навіть не був добрим …. Але, як і кожна майже людина, мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був …. Він був такий великий …, що забули його прізвище і звали його … . Орудував він …, як добрий маляр пензлем чи ложкою. Коли б його пустили з … просто, він … би всю земну кулю».

Тема. Олександр Довженко «Україна в огні»

Історія написання: на початку Великої Вітчизняної війни (1941 р.) Олександр Петрович Довженко був евакуйований в Ашгабад, де призначений полковником інтендантської служби, Митець не може сидіти склавши руки в тилу, коли його Батьківщина в біді, тому просить, щоб його відправили на фронт, де він як кореспондент газети «Красная звезда» стає свідком звільнення українських земель від окупантів. Після цього письменник друкує в газеті «Известия» 31 березня 1942 року статтю «Україна в огні». Ця назва буде взята й до сценарію фільму, що його пише О. Довженко протягом 1941-1943 рр. Деякі фрагменти цього сценарію з’явилися в пресі у вересні 1943 р. і досить неоднозначно були сприйняті критикою. Сталін скликав спеціальне засідання Політбюро ЦК ВКП(б) 31 січня 1944 року, щоб засудити Довженків сценарій «Україна в огні» за «націоналізм», «антирадянщину».

Рік створення: 1943 (опубліковано лише через 10 років).

Напрям: реалізм з елементами неоромантизму (поетичного романтизму).

Рід: епос.

Жанр: кіноповість.

Тематичний різновид жанру: героїчна, патріотична, політична кіноповість.

Тема: трагічні сторінки Великої Вітчизняної війни на території України від початку та відступу Радянської армії на схід до визволення; життя й боротьба на окупованих територіях; «влада» на війні.

Ідея: возвеличення патріотів, героїв війни, Батьківщини, кохання; засудження радянської влади за трагедію народу; пошук відповідей на болючі питання (причини зрадництва, запроданства, перемоги великою кров’ю); утвердження думки про невмирущість народу й України.

Мотиви: «людина на війні»; «влада й людина»; «сила кохання»; «зрада»; «героїзм»; «жертовність»; «відповідальність перед народом і собою»; «неперевність роду»; «Батьківщина».

Образи: людей: Лаврін Запорожець — батько п’яти синів; убиває Заброду й Людвіга фон Крауза; допомагає партизанам; звинувачений у зраді з боку радянської влади, бо виконував обов’язки старости, хоча насправді так хотів допомогти громаді; Тетяна Запорожчиха — ніжна, турботлива мати, убита Еріхом фон Краузом; Роман — син Лавріна, командир партизанського загону; Іван — син Лавріна, боєць Червоної армії, артилерист; Савка — син Лавріна, чорноморець, загинув у перші дні війни; Григорій — син Лавріна, агроном, «майстер урожаю»; Трохим — син Лавріна, рільник, щасливий батько п’ятьох дітей; Олеся — дочка Лавріна, кохана Василя Кравчини, ідеал української дівчини, поетична душа, якій довелося пройти всі кола воєнного пекла; Мина Товченик — зв’язківець партизанського загону; Василь Кравчина — танкіст-червоноармієць, коханий Олесі; Христя Хутірна — проста дівчина, найтрагічніший жіночий образ; одружується з Антоніо Пальма, щоб вижити, хоча любить свій народ; стара Левчиха — звичайна українська жінка з добрим серцем і відкритою душею; Григорій Заброда — репресований «куркуль», який утік із Сибіру, щоб помститися за свою біду, поліцай; Павло Хутірний — дезертир, поліцій; Еріх Крауз — німецький барон, «правитель» українських земель, витончений інтелектуал на війні; Людвіг фон Крауз — його син; радянські партійці; природи: краса української землі; предметів і явищ: пісня, родина, документи, відступ, кохання, потяг, міст, колючий дріт, згарище, партизанський загін, поранення.
Символічні образи: Україна в огні (символ всенародної трагедії); Лаврін Запорожець (символ українського духу, незламності, козацьких нащадків); Василь Кравчина (символ героїзму, відданості в коханні, безсмертя любові); Олеся символ жіночності, чистоти навіть після найбрудніших випробувань); Заброда символ «заблуканих» душ, які не розуміють, хто справжній ворог); Еріх фон Крауз (символ інтелектуальної Європи — творця страшної війни); документи (символ владної байдужості); пісня (символ єдності й невмирущості роду) та ін.
Композиція: складається з 50 окремих епізодів-картин, що у свою чергу містять кадри; кількох сюжетних ліній (історична — події війни; долі Запорожців; кохання Василя й Олесі; доля Христі Хутірної); має обрамлення (однаковий початок і закінчення твору) у вигляді народної пісні «Ой піду я до роду».
Сюжет: уся родина Запорожців, які мешкають у селі Тополівка, зібралася вітати матір Тетяну з 55-річчям, співає пісню «Ой піду я до роду» — почалася війна, матір і Саву поранено під час нальоту — брати Іван і Роман ідуть на фронт — через село йдуть радянські війська, що відступають — Олеся попросила Василя Кравчину стати її чоловіком, усвідомлюючи, що попереду жах окупації — ніч кохання без весілля й дружок — зранку проводжає чоловіка на війну — Україну окуповано, на чолі окупантів полковник Еріх фон Крауз, при ньому його син — село окуповане — Еріх фон Крауз розказує сину про «ахілллесову п’яту» українців («вони не вчать історію») — Павло Хутірний дезертирує й залишається в селі, з приходом фашистів стаючи поліцаєм — батько соромить сина, той випадково вбиває батька, за що отримує прізвисько «Іуда» — роздуми про г*, що буде з народом — обрання старости села Тополівка — для того, щоб порят) вати людей, на посаду зголошується Лаврін Запорожець — при обранні з’являється Григорій Заброда, який претендує на посаду старости, його обирають на посаду начальника поліції, усі проти, а фон Крауз каже, що жорстока вдача й ненависть колишнього куркуля відповідають посаді — відступ радянських військ — випадкова зустріч Івана Запорожця й Василя Кравчини — картини втечі «радянських політпрацівників» на машинах — у Тополівці впряжені селяни орють землю й розмірковують про «лихого» Лавріна й передбачають, що після війни знайдуться судді, які спитають, хто що робив на окупованих землях — Лаврін намагається врятувати молодь від відправки до Німеччини — Товченик-з’язківець спійманий, урятувати не вдається — Олеся й Христя у вагоні на Німеччину, Христя стрибає з мосту й тікає — роздуми про роль матері для нації — Лаврін у концтаборі — двобій Лавріна із Забродою — смерть Заброди й повстання в’язнів, під час якого Лаврін убиває Людвіга фон Крауза — картини України в огні — Леся потрапляє служницею до дружини фон Крауза — Василь Кравчина постійно потрапляє на операційний стіл від поранень, рятує думка про Олесю — Крауз помстився Лаврінові, спаливши село й убивши родини партизанів — Лавріна судять у партизанів — випадково його рятує син Іван, який приходить із партизанським загоном — дружина фон Крауза дізнається про смерть сина, Олеся тікає — Олеся довгими й складними шляхами дістається до України — старий Крауз і Антоніо
Пальма зустрічаються в штабі — Христя Хутірна одружена з Пальмою — роздуми про те, що в цій війні не буде переможених і переможців — прокурор судить Христину — її впізнає сусід Мина Товченик і рятує — зустріч Олесі й Христі на згарищі села, вони розказують про себе — визволення Тополівки — переслідування загонами Лавріна й Романа Запорожців фон Крауза (убивають) — кривавий бій — зустріч Василя й Олесі — на пожарищі рідного дому збираються ті, хто вціліли (Лаврін, Роман, Олеся, Василь), і співають пісню «Ой піду я до роду» — на ранок Олеся проводжає всіх на фронт.

ЗАВДАННЯ:

І. Виконайте тестові завдання. Виберіть ОДНУ правильну відповідь (у робочому зошиті)

1. Ахіллесовою п'ятою українського народу німець Ернст фон Крауз у кіноповісті «Україна в огні» вважає:

А) сентиментальність і сльозливість;

Б) невміння хазяйнувати на власній землі;

В) невміння прощати один одному незгоди;

Г) звичку в усьому покладатися на випадок.

2. При створенні образу радянської партійної бюрократії (кіноповість «Україна в огні») в уривку  «Душі людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя. Вони виросли в атмосфері легкого успіху і радощів… Вони плавали вже кілька літ в царстві свободи, мов рибки в тихій неглибокій річці, де було завжди видне і дно, і небо, і лататтячко, і хомутець» використано такі художні засоби, як:

А) метафора, епітети, іронія, порівняння;

Б) гіпербола, алегорія, гротеск, паралелізм;

В) епітети, літота, сарказм, порівняння;

Г) метонімія, оксиморон, пародія, епітети.

3. Ідея кіноповісті О.Довженка «Україна в огні» - це:

А) уславлення мужності людини, яка захищає батьківщину;

Б) осуд війни, агресії, що призводить до загибелі родів та родин;

В) уславлення ролі комуністичної партії та її членів у перемозі над фашизмом;

Г) збереження історичної пам'яті та засвоєння уроків історії.

4. Родина Лавріна Запорожця на початку кіноповісті «Україна в огні» виконує пісню:

А) «Та забіліли сніги, забіліли сніги!»

Б) «Ой, піду я до роду гуляти»;

В) «Віють вітри, віють буйні»;

Г) «Повій, вітре, на Вкраїну».

6. Ернст фон Крауз сказав синові, що українців «не можна підкорити, їх треба…»:

А) обдурити;

Б) приручити;

В) знищити;

Г) підкупити.

7. Ліричне звертання «О українська земле!» у кіноповісті О.Довженка «Україна в огні» є наслідуванням:

А) народної пісні «Ой горе тій чайці»;

Б) «Повчання» Володимира Мономаха;

В) «Слова про похід Ігорів»

Г) прологу до поеми «Мойсей» І.Франка.

8. Христю Хуторну за те, що вона вийшла заміж за італійського офіцера:

А) осміяли всім селом;

Б) викликали на судилище;

В) вигнали з села;

Г) виключили із комсомолу.

9. «Я біг сюди з Північного Сибіру через фронт, повз гадюкою, ліз, котився бубоном. Велику книгу можна написати про мої страждання!» говорить про себе у кіноповісті О.Довженка «Україна в огні»:

А) Василь Кравчина;

Б) Купріян Хуторний;

В) офіцер Антоніо Пальма;

 Г) Максим Заброда.

10. «В цій війні не буде переможців і переможених, а будуть загинулі й уцілілі», - сказав у кіноповісті О.Довженка «Україна в огні»:

А) Лаврін Запорожець;

Б) Мина Товченик;

В) фон Крауз;

Г) Антоніо Пальма.

11. У  бій «за чесний український народ. За єдиний народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторсаний, роздертий» піднімає бійців у кіноповісті О.Довженка «Україна в огні»:

А) Василь Кравчина;

Б) Самійло Косарик;

В) Роман Запорожець;

Г) Лиманчук.

12. На кіноповісті О.Довженка «Україна в огні» позначилися мотиви творчості:

А) І.Франка;

Б) І.Вишенського;

В) Г.Сковороди;

Г) Т.Шевченка.

13. Кіноповість О.Довженка «Україна в огні» була піддана нищівній критиці з боку радянського керівництва за:

А) спотворення зображення переможного ходу війни;

Б) реалістичне зображення найскладнішого періоду війни;

В) жанрову недосконалість твору;

Г) неправдиве відображення подій перших днів війни.

14. Для кіноповісті О.Довженка «Україна в огні» НЕ характерне використання:

А) пафосного характеру розповіді;

Б) ліричного й епічного начал;

В) національної символіки;

Г) авторського коментаря.

15. Характеристиці Олесі Запорожець з кіноповісті О.Довженка «Україна в огні» НЕ відповідає такий рядок, як:

А) «тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстерниця квітів, чарівних вишивок і пісень»;

Б) «вона, як птиця, ну так же багато співала коло хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, не снилося ні одній припудреній артистці з орденами»;

В) «вона була вже не красива, не молода, не чорнява. У неї було сиве волосся і брудні вимучені руки…»;

Г) «Яка я повія? Мучениця я!».

16. Серед персонажів, які загинули, у кіноповісті О.Довженка «Україна в огні» , немає такого, як:

А) Василь Кравчина;

Б) Савко Запорожець;

В) Купріян Хуторний;

Г) Мотря Левчиха.

17. О.Довженко наділяє українців у кіноповісті «Україна в огні» такими визначними рисами, ОКРІМ:

А) терплячості;

Б) песимізму;

В) мужності;

Г) синдрому рабства.

18. Початок кіноповісті О.Довженка «Україна в огні» подано у рядку:

А) «Минали дні, минали ночі в загравах пожеж. Минуло літо. Мокра осінь»;

Б) «У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихій літній день сиділа, мов на картині, родина колгоспника Лавріна Запорожця…»;

В) «Був вечір. І була ніч. А рано-вранці Олеся знов проводжала на війну весь свій рід, аби ніколи не подумали лихі люди, що не був він щедрим на кров і вогонь, послані ганебною історією Європи»;

Г) «О українська земле, як укривавилась ти! Ріки кров'ю поналивано, озера слізьми та жалем!».

19. Прочитайте уривок із кіноповісті О.Довженка «Україна в огні».
«Чимало серед них було нікчемних людей, позбавлених глибокого розуміння народної трагедії. Недорозвиненість звичайних людських відносин, скука формалізму чи просто відсутність людської уяви і тупий егоїзм котили їх на гумових колесах мимо поранених».
У цих рядках йдеться про:

А) партійців і воєнторговців;

Б) дезертирів;

В) поліцаїв;

Г) фашистських окупантів.

20. „На ній була чиста сорочка, старовинна довга безрукавка, нова спідниця чорна у синіх дрібних квіточках, а на шиї навіть низочка дрібного коралового намиста...”

Про кого ці слова?

А) про Тетяну

Б) про Олесю

В) про Мотрю

Г) про Надію

21.  «Добрий кремезний юнак. Одежа вся в пилу і поті. На рукаві й спині пропалена сорочка на пожарах. Здорові темні руки і зморшки на чолі теж не по літах...» Про кого ці слова?

А) про Лавріна

Б) про Михайла

В) про Сашка

Г) про Василя

22. „Як ти гарно пахнеш...”,- сказав Василь Олесі.

А) м’ятою

Б) любистком

В) яблуками

В) помідорами

23.  „А ти... труп. Мертвий ти!”      Хто і до кого сказав такі слова?

А) Заброда до Запорожця

Б) Запорожець до Заброди

В) Заброда до Василя

Г) Запорожець до Василя

24. Кіноповість – це…

ІІ. Написати контрольний твір-роздум на одну із тем: 

·        «Україна в огні» - неприхована правда війни.

·        «Образ рідного краю в кіноповістях О.Довженка «Україна в огні» та «Зачарована Десна».

·        «Морально-етичні проблеми у творах О.Довженка».

Тема. Осип Турянський. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення в  повісті "Поза  межами болю" 

1. Перегляньте фільм за повістю "Поза межами болю" Осипа Турянського за  посиланням:                                                                               https://www.youtube.com/watch?v=hWlQH4ZDA0g 

2. Порівняйте його сюжет з оригіналом твору.  

3. Складіть паспорт твору, запишіть його в робочий зошит.

4. Теорія літератури:  поезія в прозі - це... Визначення запишіть у зошит.

Тема. Драматургія 1920-1930-х років. Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях митця. Сатирична комедія «Мина Мазайло»

   Микола Гурович Куліш (1892-1937)

               Драматург

               Творець модерної драми

               Драматург-новатор

               Розстріляне відродження

   Народився 6 грудня 1892р. у с. Чаплинці у родині батрака-селянина. Рано втратив батьків. Навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії.

         Із притулку забрала родина Невелів. Закохався у Антоніну Невель та згодом одружився на ній. 1913р. — написав першу п’єсу «На рыбной ловле».

         Навчався у Новоросійському університеті, але був мобілізований до царської армії. У 1915р. тяжко поранено під Смоленськом.

         У 1918р. організував «Просвіту» в Олешках і почав писати роман «Трохим Леміш». За часів революції симпатизував соціалістичній партії. У 1919р. стає членом Дніпровського політвиконкому й завідувачем управління народної освіти.

           Стає відомим завдяки постановці драми «97» Гнатом Юрою.

           З 1925р. поринає у літературну творчість. Спочатку член «Гарту», потім стає президентом ВАПЛІТЕ. Редагує журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок». Член «Пролітфронту» та очолює УТОДІК (Українське товариство драматургів і композиторів). У літературній дискусії поділяє позицію Миколи Хвильового.

           У 1927-1933р. він, знаний драматург, починає розчаровуватись у новій владі, співпрацює з театром Леся Курбаса «Березіль».

           1934р. — звинувачено в буржуазному націоналізмі. Присудила до 10 років ув’язнення на Соловках, хоча і був тяжко хворий туберкульозом. В період з 27 жовтня по 3 листопада 1937р. розстріляли в урочищі Сандармох.

           Найвідоміші твори: - 1913р. перша п’єса «На рыбной ловле»; 1918р. роман «Трохим Леміш»; 1924р. драма «97»; 1925р. перша комедія «Отак загинув Гуска»; 1927р. п’єса «Народний Малахій»;  1928р. комедія «Мина Мазайло»; 1929р. драма «Патетична соната»;  1932р. драма «Маклена Граса».

Домашнє завдання

1.     Прочитайте коротку біографію М.Куліша.

2.     Опрацюйте статтю підручника на с. 135-136 та на с.137-142.

3.     Перегляньте фільм «Мина Мазайло» М.Куліша за посиланнями: https://www.youtube.com/watch?v=ohABDBnf3kE&t=115s (ч.1)
     https://www.youtube.com/watch?v=5V0twnMaHjk&t=790s (ч.2).

4.  Зошит для ЗНО: прочитайте паспорт твору і аналіз; виконайте тестові завдання на с.372-374, правильні відповіді запишіть у робочий зошит.

5.   Складіть цитатну характеристику героїв п’єси: Мини Мазайло, Мокія, тьоті Моті, дядька Тараса.

6.   Чому даний твір називають філологічним водевілем? Відповідь запишіть у зошит.

7.    Теорія літератури: сатирична комедія – це… Визначення запишіть у зошит.

Валер'ян Підмогильний - український письменник і перекладач

Презентація. Леся Українка "Бояриня".