Теорія Літератури

Стилі і напрями в літературі

1. Доба монументального стилю (Х - ХІ ст.) Ознаки творів доби монументального стилю: Масштабність Величність Ідейний пафос Приклади літератури: "Остромирове Євангеліє", "Повість минулих літ", "Слово про закон і благодать". 2. Доба орнаментального стилю (кінець ХІ - ХІІІ ст.) Ознаки творів доби орнаментального стилю: Ритмічність підпорядкування художнього тексту; Витонченість художніх засобів Приклади літературних творів: "Слово про похід Ігорів", "Повчання дітям", Галицько-Волинський літопис. 3. Доба підсумків (ХІV - XV ст.) Ознаки творів доби підсумків: Змішання стилів; Характерні зводи. Приклади творів: "Лаврентіївський звід", "Літопис Руський", "Києво-Печерський патерик". 4. Ренесанс Ренесанс - це напрямок у мистецтві, що виник в Італії в ХІV ст. і поширився в Англії, Франції, Німеччині та інших країнах Європи. Ознаки ренесансу: Наслідування античного мистецтва; Гуманізм; Зацікавлення життям простих людей; Заперечення середньовічних традицій. Письменники доби Ренесансу: Павло Русин, Себастьян Кленович. 5. Бароко Бароко - це стиль в архітектурі і мистецтві ХVІІІ ст., для якого характерна підкреслена урочистість, декоративність. Метою є справити враження, викликати зворушення. Ознаки бароко: Центральне місце відводиться Богові; Релігійне забарвлення; Динамізм; Гіперболізація; Метафоричність мови; Спроба поєднати античність з християнством; Пристрасть до сміливих комбінацій, чудернацького, незвичного. Представники доби бароко: І. Вишенський, М. Смотрицький, І. Величковський. 6. Класицизм Класицизм - це художній стиль й естетичний напрям, який розвивався в ХVІІ ст. у Франції і різною мірою охопив європейські літератури ХVІІІ - першої третини ХІХ ст. Ознаки класицизму: Поділ персонажів на позитивних і негативних; Одновимірність характеру; Правило трьох єдностей; Сюжет розгортається лінійно, практикуються концентричні сюжети. 7. Сентименталізм Сентименталізм - це один із літературних напрямів другої половини ХVІІІ - початку ХІХ ст. у країнах Європи, що виник як заперечення раціоналізму класицистів у добу Просвітництва. Герой сентименталізму: Проста людина з народу; Надзвичайно чуттєвий та вразливий; Знаходить гармонію у спілкуванні з людиною. Ідеї сентименталізму: Захист права людини на приватне життя незалежно від станової приналежності. Духовний світ почуттів селянина, міщанина багатший за світ представників дворянства. Сементалізм в українській літературі: І. Котляревський "Енеїда", Г. Квітка-Основ'яненко "Маруся". 8. Романтизм Романтизм - це художній метод у літературі і мистецтві першої половини ХІХ ст., його суть полягає у тому, що реальній дійсності, яка не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією. Ознаки романтизму: Виняткові характери у виняткових обставинах; Ліризм; Фантастика; Увага до історичного минулого; Звернення до фольклору. Романтизм в українській літературі: Євген Гребінка ("Сонце та Хмари"), Микола Костомаров, Віктор Забіла. 9. Реалізм Реалізм - це мистецький напрям ХІХ ст., що зображував типові характери в типових обставинах, прагнучи до глибокого й панорамного змалювання життя в його закономірностях і суперечностях. Ознаки реалізму: Соціальна зумовленість життя людини; Змалювання згубного впливу антигуманного світу на вчинки і долю людини; Історизм у відтворенні явищ дійсності; Гуманізм, співчуття і протест проти всіх форм соціального і духовного поневолення. 10. Натуралізм Натуралізм - це літературний напрям, що виник у Франції в 70-ті роки ХІХ ст. і поширився в Європі та США. Виник як реакція на вичерпність форм реалізму і його принцип соціальної зумовленості людського характеру. Ознаки натуралізму: Тлумачення особи біологічними, спадковими рисами то соціально-моральним середовищем. Буття героїв у світлі досягнень науки. Натуралізм в українській літературі: Іван Франко "Ріпник", "Борислав сміється". 11. Модернізм Модернізм - це комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності, як спростування заангажованості митця. Основні напрями: Імпресіонізм Експресіонізм Неоромантизм Неореалізм Неокласицизм Символізм Футуризм 11.1. Імпресіонізм Імпресіонізм - це напрям у мистецтві й літературі середини ХІХ - поч. ХХ ст., представники якого намагалися відтворити навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, а також показати найтонші відтінки настрою, почуттів людини. Ознаки імпресіонізму: Тонкий психологізм змалювання персонажів; Прагнення відтворити найтонші відтінки настрою; Прагнення схопити миттєві враження; Тяжіння до лаконізму прози, її ритмічності; Багатство відтінків у змалюванні дійсності; Посилена увага до кольорів, звуків і яскравих художніх деталей. Імпресіонізм в українській літературі: Михайло Коцюбинський "Цвіт яблуні", "Intermezzo", М. Хвильовий, С. Васильченко "Талант". 11.2. Експресіонізм Експресіонізм - це літературно-мистецький стильовий напрям модернізму, що оформився в Німеччині на початку ХХ ст., передусім у малярському середовищі, проіснувавши до 30-х років. Ознаки експресіонізму: Відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я", напругу його переживань та емоцій; "Нервова" емоційність; Ірраціональність; Фрагментарність; Плакатність; Позбавлення прикрас; Схильність до контрастування барв; Гротескність; Гіперболізація; Використання символів; Відчуття повсякденного болю; Страх за майбутнє людини. Експресіонізм в українській літературі: В. Стефаник "Камінний хрест", М. Куліш, О. Турянський. 11.3. Неоромантизм Неоромантизм - це напрям кінця ХІХ - поч. ХХ ст., вид модернізму, який зародився у Франції і генетично пов'язаний із романтизмом. Ознаки неоромантизму: Прагнення поєднати ідеал з дійсністю; Виразність суспільних ідеалів; Прагнення до визволення особистості; Виняткова й активна особистість може підняти до свого рівня інших; Гострий конфлікт між добром і злом, правдою і кривдою; Привернення уваги до чуттєвої сфери людини; Піднесення постаті самотнього визначного героя. Неоромантизм в українській літературі: Леся Українка "Лісова пісня", О. Кобилянська "Земля", "Битва", М. Коцюбинський "Тіні забутих предків". 11.4. Неореалізм Неореалізм - це стильова течія, що виявила себе на межі ХІХ - ХХ століть і характеризувалася документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність і ліричною стихією. Героями неореалістичних творів є люди звичайні, проте з багатим внутрішнім світом; об'єктом зображення є не стільки вчинки, як відчуття і роздуми персонажів. Неореалізм в українській літературі: В. Винниченко "Момент", В. Підмогильний, Григорій Тютюнник. 11.5. Неокласицизм Неокласицизм (від гр. neos — молодий та лат. classicus — зразковий) — течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем та сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод. Неокласицизм виник у західноєвропейській літературі в середині ХІХ ст. Ознаки неокласицизму: Повернення до вічних законів мистецтва; Орієнтація на кращі здобутки античності; Інтелектуалізм; Естетизм; Використання зразків античної культури і культури епохи Відродження; Гармонія між розумом і почуттями; Аристократизм духу; Несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології - всього, що призвело до падіння рівня духовності). Принцип неокласиків: «На теми, що нові, античний вірш складаймо». Характерні жанри: сонет, олександрина, терцина, октава, рондо тощо. Неокласицизм в українській літературі: "П'ятірне гроно" неокласиків - М. Драй-Хмара, М. Зеров, Освальд Бургардт (Юрій Клен), П. Филипович, М. Рильський. Поети «празької школи». 11.6. Символізм Символізм - це стильова течія модернізму, головним художнім засобом якої є символ як спосіб вираження незбагненої суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця. Засновником символізму вважається Шарль Бодлер. Ознаки символізму: Заміна думок, понять відповідними знаками - символами, що мають прихований зміст; Бунт проти консервативної народної моралі; Естетство (захоплення витонченою поетичною формою й недооцінка змісту); Культ екзотичних і заборонених тем; Увага до позасвідомого з метою вирватися за межі повсякденного. Символізм в українській літературі: П. Тичина, М. Вороний, О. Кобилянська 11.7. Футуризм Футуризм - це одна з течій у літературі. Основоположник — італійський письменник Марінетті, що в 1909 році опублікував «Перший маніфест футуризму», де закликав звільнитися від літератури минулого і створити «динамічну літературу майбутнього», що буде оспівувати замість людини техніку та машини. Ознаки футуризму: «Ліквідація мистецтва є наше мистецтво»; «Набутки розуму, а не душі та серця»; Заперечення реалізму; Відкидання класичної спадщини; Руйнування норм морфології і синтаксису; Звуконаслідування; Використання образів-символів; Анархізм, нехтування існуючими нормами моралі, егоцентризм. Футуризм в українській літературі: М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук. 11.8.Екзистенціалізм Екзистенціалізм (від лат. exsistentia — існування) — модерністська течія в літературі, що оформилась на початку 40-х років ХХ ст. і найвиразніше виявила себе у творчості Ж.-П. Сартра, А. Камю. Характерні ознаки екзистенціалізму: Песимізм Заперечення раціонального пізнання; Твердження інтуїтивного розуміння реальності. Людське існування (екзистенція) виявляється через турботу, страх, рішучість, совість. Людина осягає екзистенцію в граничних ситуаціях (боротьба, страждання, смерть). Екзистенціалізм в українській літературі: В. Підмогильний 12.Соціалістичний реалізм (соцреалізм) — організований за чіткою програмою літературний метод, який передбачав оспівування комуністичної партії і її провідної ролі в житті народу, у будь-яких сферах. Характерні ознаки соцреалізму: Ідеалізація людини як носія кращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою; піднесення борця, будівника нового суспільства; Зображення художньої дійсності прикрашеною; Конфлікт полягав у боротьбі проти чужих ідей, за ідеологічну спільність та однодумство. Соцреалізм в українській літературі: О. Довженко 13. Постмодернізм Постмодернізм (від фр. post — після + modernisme) — загальна назва літературно-мистецьких течій кінця ХХ — початку ХХІ ст. Характерні ознаки постмодернізму: Гра зі словом; Інтертекстуальність (приховане та явне використання чужих текстів); Зміщення часу і простору; Багатозначність; Парадоксальність; Карнавальність; Іронічність; «Віртуальний історизм». Постмодернізм в українській літературі: Ю. Андрухович, О. Ірванець, В. Неборак, С. Жадан, І. Малкович, О. Забужко.