6 клас Література

Дистанційне навчання

12.04.2021

Тема.  Робота над змістом повісті Лесі Ворониної  «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9»

1. Хто такий Кактус? Коли саме розпочалася ворожнеча між Кактусом і Климом Джурою? 

2. Напиши цитату про те, як після літніх канікул змінився Кактус.

3. Що таке ТТБ? Як Клим Джура потрапляє в ТТБ? 

4. Напиши цитатою: За що Климу стало соромно, коли він побачив себе на великому екрані в ТТБ? 

5. Що запропонував механічний голос Климу? Чи погодився хлопчик? 

6. Хто вони: Заєць і Жук? За яких обставин Клим Джура познайомився з ними?

7. Яке перше завдання-випробування чекало Клима ввечері? 

8. Розташуйте в правильній послідовності епізоди із повісті: 1.Бенкет космічних прибульців. 2.Проникнення в банк. 3.Напад на банкіра. 4.Потаємний вхід у кабінеті директора банку. 5.Повернення із логова блакитних жаб. 6.Зустріч із Баксом. 7. Паганіні стає Чаком Норрісом. 8.Несподівана зустріч на будмайданчику Климка і велетенської синьої ропухи. 

9. Напишіть, з ким проживав Климко? Що вам відомо із твору про членів родини Клима Джури?

10. Хто такі синьоморди? Що змусило хлопчика вступити в «бій» з ними? 

11. З якою місією прибульці прилетіли на Землю? Що вони хотіли зробити на Землі? 

12. Чи вдалося Климу Джурі перемогти синьомордиків? Як закінчується повість? 

13.04.2021

Тема. Леся Воронина, «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9». Стосунки між різними поколіннями в родині Клима Джури

1. Назвіть героя твору за цитатою: "Одного дня звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів". 

2. Назвіть героя твору за цитатою: "... винахідниця, яка створила машину часу й приготувала протиотруту від вірусу страху". 

3. Назвіть героя твору за цитатою: "Про мою бабусю він говорив з величезною повагою й захопленням". 

4. Назвіть героя твору за цитатою: "...засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі - берберів". 

5. Назвіть героя твору за цитатою: "У великому басейні, встеленому водоростями і лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння". 

6. Що вам відомо про батьків Клима? Як Клим ставиться до них? 

7. Чим любила займатися бабуся Соля вдома? Як Клим ставиться до своєї бабусі? 

8. Що нового дізнався Клим про свою бабусю Соломію? 

9. Хто такий Андрій Джура? Який родинний знак він створив? 

10. Чим незвичною була родина Джур? Напишіть 5-6 цитат із твору. 

11. Що можна сказати про родину Клима? Які стосунки були між членами родини: Климком і бабусею, Климком і батьками? (10-12 речень). 

12. А які стосунки панують у твоїй родині? (10-12 речень). 

29.03.2021

Тема. Ярослав Стельмах "Митькозавр з Юрківки". Характеристика персонажів твору

Завдання: дайте короткі відповіді на питання, наведіть приклади із твору. 

1. Прізвище, ім'я головних героїв повісті *

2. Місце проживання хлопців *

3. Відшукати в тексті епізоди, що стосуються навчання друзів. Зробіть висновки ,якими учнями були Митько та Сергій. *

4. Сім‘я головних героїв *

5. Мета приїзду хлопців у село Юрківка. Цитати із повісті. *

6. Улюблені заняття хлопців (не менше ШЕСТИ) *

7. Що розповіла б про внука та його друга Митькова бабуся? *

8. Замість крапок запишіть імена персонажів повісті, яким відповідає дана характеристика: (.... -запальний, ... - поступливий, .... - єхидний, ....-любляча, .... - ласкава, .... -добра, .... –турботлива, ..... –упертий, .....- мудрий). *

9. За що злилися хлопці на Василя і за що вони були йому вдячні? Знайдіть цитати у творі. *

10. Складіть сенкан "Сергій" *

11. Складіть сенкан "Митько" *

12. Складіть сенкан "Василь"

19.01.2021

Тема. Оповідання «Федько-халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя

1. Подивіться відеоурок. 2. Повторіть зміст оповідання "Федько-халамидник" за підручником с.80-95. 3. Виконайте тестові завдання у формі. Надішліть для перевірки. 4. Сторюємо спільну презентацію "Порівняльна характеристика Федька і Толі". Завдання прочитаєте в презентації.

Контрольний тест

1. Назвіть героя оповідання В.Винниченка «Федько-халамидник» за цитатою *« Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. …Чистенький, чепурненький…» : *

А  Федько

Б  Толя

В  Стьопка

Г  Спірка

2. Толя був сином *

А  куховарки

Б  робітника фабрики

В  робітника типографії

Г  хазяїна будинку

3. Чому Федько не сказав правди про Толю? *

А  хотів захистити від покарання

Б  злякався

В  зомлів

Г  бо отримав подарунок від Толі за мовчання

4. Чим поплатився Федько за розваги на крижинах? *

А  іграшкою

Б  дружбою

В  здоров'ям

Г  життям

5. Установіть відповідність: характеристика - герой *

А  Мати про Федька         

Б  Толина мама про Толю          

В  Толя Федькові   

Г  Батько матері про Федька

1.   1.  „За все бити не можна. За що бити, а за що й хвалити...”           

2.   2.  „Ти ж хвалився, що будеш їздити на крижинах. Ану!”       

3.  3.   „Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь...”      

4.   4.  „Де ти так убрався?! Хто тебе так?”    

6. Установіть відповідність: цитата - грой *

А  Батько Толі до Федька

Б  Батько Федькові           

В  Люди про Федька         

Г  Федько до Толі

1.   1.  „То тобі за те, а це за те, що правду говориш...”      

2.   2.  „Як перейду, даси мені свій ножик, що з кістяною ручкою.”        

3.  3.   „...я вірю тобі, я знаю, що ти ніколи не брешеш, не бреши й тепер: говори, ти потягнув Толю на річку?”    

4.   4.  „Ну й пробий голова... Ач яке виробляє! Ах ти ж, Боже наш!”    

  7. Назвіть героя за його характеристикою *Стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло… *

11.01.2021

Тема. Володимир Винниченко, оповідання "Федько-халамидник"

1. Прочитайте оповідання "Федько-халамидник" на с. 80-98 підручника.

2. Послухайте аудіокнигу. 3. Дайте відповіді на тестові запитання, що додаються. Надішліть фото для перевірки на електронну пошту

nlakoza69@gmail.com 

Контрольний тест

Виберіть ОДНУ правильну відповідь

П.І. учня *

1. Федька-халамидника ще називали *

1 бал

А мужланом

Б розбишакою

В хуліганом

2. З чим Федько боровся на кожному кроці через свою неординарну поведінку? *

1 бал

А зі всім світом

Б добром і байдужістю

В спокоєм

3. Серед дітей хлопець був перший *

1 бал

А по кмітливості і винахідності

Б стрибках у довжину

В силі

4. Який художній засіб використав В. Винниченко, висловлюючи наступне: «Небо високе-високе, синє та холодне»? *

1 бал

А епітет

Б порівняння

В метафору

5. Через що між Федьком і Спіркою виникає сварка і бійка? *

1 бал

А хлопці намагалися довести власну силу

Б Спірка вирішив помститися Федькові за його поведінку

В Федько хотів присвоїти собі повітряного змія, якого хлопці запустили у небо

6. Батько Федька працює *

1 бал

А на ґуральні

Б у типографії

В водієм автобуса

7. Чого не любив Федько й за це його батько схвалював? *

1 бал

А ображати дівчат

Б знущатися над товаришами

В брехати й товаришів видавати

8. Найбільше Федькові діставалося за Толю, бо Толя *

1 бал

А маленький хлопчик, якого ображав Федько

Б син хазяїна того будинку, де жила Федькова родина

В дитина господаря, у якого працював батько Федька

9. Мати Федькова називала Толю *

1 бал

А обдарованою, чепурною дитиною

Б хлопцем з великим майбутнім

В дитиною благородною і ніжною

10. Чому Толя вирішує вийти на вулицю у дощову погоду? *

1 бал

А хотів у крамниці купити смачних цукерок

Б виявив бажання разом з хлопцями намочитися під теплою дощовою зливою

В прагнув довести Федькові, що він теж мужній

11. Толя виконує прохання хлопців, щоб вони його не називали *

1 бал

А боягузом

Б тендітною квіткою

В бабою

12. Про що розповів Федько хлопцям? *

1 бал

А про кригу на річці

Б приліт птахів з вирію

В таємну печеру

19.10.2020

Тема. Микола Кіндратович Вороний.  «Євшан-зілля».  Історична основа поеми. Жанр.  Композиція.  Зміст твору.

Мета: коротко ознайомити  з біографією письменника, з історичною основою поеми «Євшан-зілля», подати поетичну інтерпретацію сюжету Миколою Вороним, поглибити знання з теорії літератури (ліро-епічний твір, поема, ліричний герой).

 І. Перегляньте відеоурок.

 

ІІ. Прочитайте короткі відомості про Миколу Вороного на с. 49-50 підручника.

Прочитайте поему Миколи Вороного «Євшан-зілля» на с.51-53 підручника.

ІІІ. Закінчити речення (письмово).

1.Микола Вороний народився на Катеринославщині, тепер цей край називається …2. Де пройшло дитинство?

3. Де саме? (село ….

4. Чим відрізнялася родина Вороних?

5. Чим захоплювався Микола у дитинстві?

6. Микола Вороний навчався….

7. Окрім літератури, Микола Вороний ще захоплювався …

8. Які збірки творів ви знаєте?

9. Життя письменника закінчилось трагічно. За що ж постраждав він?

10. Який твір підтверджує, що Микола Вороний був справжнім патріотом?

IV. Літературний диктант (письмово).

1.   У якому літописі була написана легенда про ханського сина?

2.    Який епіграф має поема?

3.    Хто взяв сина половецького хана в полон?

4.    Де жив полонений хлопчик?

5.    Про кого автор говорить, що «жилось йому і безпечно і вигідно?

6.    Кого посилає половецький хан до сина?

7.   Про кого мова:

Мов скажена хуртовина,

Мов страшні Перуна громи,

Так ревли-стогнали струни

І той спів…

8.  Що допомогло молодому половцю пригадати рідний край?

9.Якою була остаточна відповідь ханського сина? Як ви розумієте слова юного половця?

      10. Про кого мова:

- Байраками та ярами

неутомно походжали –

в рідний степ, у край веселий

простували, поспішали. 

11. Яка композиція (побудова) поеми?

12.   Що символізує євшан-зілля?

 V. Підсумок уроку.

Напишіть відповіді в зошит (письмово).

1. Тема твору.

2. Жанр твору.

3. Головна думка твору.

4. Художні засоби твору (епітети, мотафори, порівняння, синоніми, риторичні звертання і питання).

5. Перечитайте останні куплети поеми. До кого вони звернені?

6. Чи можна  почуту історію якось пов’язати з  сьогоденням?

 Виконані завдання чекаю 19.10.2020 до 15.00.

Для позакласного читання  27.02.2019 Емма Андієвська "Казка про двох пальців"Текст для читання за посиланням:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3123
  
Текст слухати 

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3123

Тема. Леся Воронина. Коротко про життя і творчість письменниці

Леся Воронина – наша сучасниця, дитяча письменниця, журналістка і перекладач. Була дружиною українського письменника Євгена Гуцала.

   Народилася Леся Анастасіївна 21 березня 1955 року в місті Києві в письменницькій родині: український письменник Прохор Воронін – її дідусь. Авторка пригадує, що свої перші фантастичні історії вигадала ще в дитячому садочку під час тихої години. Вихователька Лесі була дуже суворою: усі діти мусили лежати тихо і з заплющеними очима. Саме у цей час дівчинка і вигадувала цікаві оповідки, які згодом розповідала сусідці по ліжку.

    У шкільні роки, окрім фантастичних історій, розповідала Леся і «лякачки», які були особливо популярними в дитячих таборах.

    У 1979 році Леся Воронина закінчила заочне навчання на філологічному факультеті Київського університету. За роки навчання працювала лаборантом у школі, кур’єром у Спілці письменників України, електромонтером деревообробного комбінату, екскурсоводом Музею народної архітектури та побуту в Пирогові. Завжди легка на підйом Леся Анастасіївна часто подорожувала Україною автостопом. Крім того, вона сплавлялась на байдарках у Польщі.

   У 1987 – 1991 роках працювала редактором відділу літератури та мистецтва в журналі «Україна». У 1991 році стала до роботи в дитячому журналі «Соняшник», а вже у 1992 році очолила його. Паралельно з цією роботою у 1997 році працювала коментатором Національної радіокомпанії України.  З жовтня 1994 до березня 1995 року на запрошення Канадського інституту українських студій їздила до Едмонтона, де брала участь у створенні освітнього проекту «Мова» для двомовних дітей провінції Альберта.

     Зараз Леся Воронина є ведучою на Радіо Культура, з 2011 року очолює видавництво «Прудкий равлик».

Літературні псевдоніми:  Олена Вербна, Гаврило Ґава, Ніна Ворон.

Творчість Лесі Ворониної

   Твори Лесі Ворониної орієнтовані на дитячу аудиторію.

    Найбільш популярними є збірка «Суперагент 000», пригодницькі повісті «Таємниця Чорного озера», «Хлюсь та інші», «Пригоди голубого папуги». На сторінках журналу «Соняшник» впродовж 13 років  під псевдонімом Гаврило Ґава вийшло понад 100 сюжетів коміксів.

   Окрім письменницької і журналістської діяльності Леся Воронина присвячує себе і перекладам з польської мови (твори  Славомира Мрожека, Станіслава Лема, Анни Карвінської, Анни Ковальської, Гелени Бехлерової). 2014 року упорядкувала вірші чоловіка Євгена Гуцала у збірку «Зайці в полі варять борщ», що вийшла друком у Видавництві Старого Лева.

Книги Лесі Ворониної

§  Суперагент 000, 1996.

§  Суперагент 000. Нові пригоди, 2000.

§  Таємниця смарагдового дракона, 2001.

§  Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру, 2004.

§  Таємниця пурпурової планети, 2005.

§  Таємне товариство боягузів, 2006.

§  Прибулець з країни Нямликів, 2007.

§  Нямлик і балакуча квіточка, Хлюсь та інші, 2008.

§  Сни Ганса Християна, 2009.

§  «У пошуках Оґопоґо», 2010.

§  Планета Смугастих Равликів, 2011.

§  Слон Ґудзик та Вогняна Квітка, 2013^.

§  Різдвяна казка від слона Гудзик, 2013.

§  ” Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9″, 2015.

§  ” Таємне товариство брехунів, або пастка для синьомордів, 2015.

§  Слон на ім’я Ґудзик, 2016

§  ” Таємне товариство ботанів, або екстрим на горі Підстава “, 2017.

§  ” Пригоди голубого папуги “, 2018.

Відзнаки Лесі Ворониної

§  2004 року стала лауреатом Всеукраїнської акції «Книжка року» за книгу «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру»;

§  2005 року стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова» за книгу «Таємниця Пурпурової планети»;

§  2006 року стала лауреатом Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» з книгою «Таємне товариство боягузів або засіб від переляку № 9»;

§  2008 року — лауреат «Книжка року BBC» з книгою «Нямлик і балакуча квіточка»;

§  2009 отримала першу премію VІ Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» з книгою «Сни Ганса Християна»;

§  2009 рік — Перша премія конкурсу «Найкраща книга України 2009» за книгу «Сни Ганса Християна»;

§  2009 рік посіла ІІ місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» з книжкою «Сни Ганса Християна»;

§  2010 року стала дипломантом Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв і п’єс «Коронація слова — 2010» з романом «У пошуках Оґопоґо».

«Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»

   Науково-фантастична дитяча повість, що 2012 року отримала премію «Дитяча книга року BBC». Твір побудовано за класичними правилами пригодницького екшену, він простий для сприйняття, у ньому, як у всіх казках, добро перемагає зло.

Тема повісті: будь-яка особа, подолавши власні страхи, здатна здолати найсильнішого ворога.

Ідея повісті: не треба боятися складнощів, рідні й близькі ніколи не залишать у біді, головне пам’ятати своє коріння й любити родичів.

Головна думка: заклик поважати своїх рідних, бути сміливим і впевненим у власних силах.

Композиція

Експозиція:  оповідь головного героя Клима про заклятого ворога Кактуса.

Зав’язка:  Клим потрапив до лабораторії ТТБ.

Розвиток дії:  випробування ліків від страху.

Кульмінація:  перемога над інопланетянами.

Розв’язка:  остаточна перемога над «синьомордими»,  наказ забиратися з нашої планети, продовження роботи ТТБ.

Головні герої:

Клим Джура — на початках боягузливий і невпевнений школяр. З часом в проявляє кмітливість та відвагу у допомозі рідним і друзям. 

Таємне Товариство Боягузів (ТТБ) — організація, створена з метою порятунку планети від прибульців та вірусу страху, її засновник — Пані Соломія.

Жук і Заєць — товариші і помічники Клима.

Бабуся Клима пані Соломія — звичайна прибиральниця в банку, яка є ученим-винахідником машини часу і засобу від страху страху.

Батьки Клима — археологи, яким відомо про ТББ і важливість Клима, але вони приховують це, доки не настане потрібний час.

Прибульці — істоти, схожі на великих синіх жаб, «синьоморди». Їх мета – поневолення людей, аби вони працювали на фермах і вирощували комах.

Ватажок синьомордів — лідер синьомордів на Землі, головний заклятий ворог Клима.

Механічний голос — голос комп’ютера, що зустрів Клима з ТТБ і роз’яснив тому деталі боротьби ТТБ з прибульцями.

Другорядні персонажі:

Кактус — Сашко Смик, хуліган, якого на початку боїться Клим. Пізніше прибульці підкупляють його.

Байбачок

Банкір

Люди

  Повість Лесі Ворониної "Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9" має веселий динамічний сюжет, вона проникнута патріотизмом і любов’ю до власної родини. Головний герой дізнається, що походить із роду характерників, і починає по іншому ставитися до близьких. Крім того, повість, без сумніву, має своєрідний терапевтичний ефект: читаючи книгу, дитина розуміє, що з усіма труднощами життя просто необхідно боротися.

Тема. Всеволод Нестайко, фільм за мотивами пригодницької повісті "Тореадови з Васюківки"

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

28.01.2019

Тема. Станіслав Чернілевський , вірші “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички…”. Образ рідної людини та важливість родинних цінностей у поезіях

      1.     Прочитайте біографію поета 

Станіслав Чернілевський, біографія коротко

Станіслав Болеславович Чернілевський (*, Жван) – поет, кіносценарист, кінооператор, режисер кінодубляжів українською мовою. Учасник Революції Гідності, на якій отримав три кульові поранення у ніч з 18 на 19 лютого 2014. Етнічний поляк.

Народився 6 липня 1950 в с. Жван на Вінниччині. Дуже рано втратив батька, який був комбайнером. Багатодітна родина залишилася без годувальника. Середню освіту здобував у Тульчинському та Мурованокуриловецькому інтернатах. Вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т.Шевченка, з якого на передостанньому курсі був відрахований за «український націоналізм». 1973 закінчив Вінницький педагогічний інститут, недовго працював учителем. Річ у тому, що з дитинства марив кіномистецтвом. Працював монтувальником декорацій у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки.   Вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Писав кіносценарії. Вірші почав писати з четвертого класу. Зараз працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1+1», зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. А перша поетична збірка «Рушник землі» (1984), до якої він ішов досить довго і відповідально, засвідчила про зрілість його непересічного таланту.

Є лауреатом премії імені Василя Симоненка (1987 р.)

2. На с.101-103 підручника прочитайте іважно вірші “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички…”.

3. Виберіть ОДНУ правильну відповідь у тестових завданнях до вірша «Теплота родинного інтиму»

1. Досвіток ще на шибках не:

а) не з’явився;
б) не зарожевів;
в) не скрес.

2. Чим мати прив’язала до небес хату?

а) Золотим ланцюжком;
б) мотузочком диму;
в) родинним теплом.

3. Полум’я в печі гуляє по гіллю:

а) із задоволенням;
б) жваво;
в) весело.

4. Продовжіть фразу з поезії:

Ковдрою закутуючи плечі,
Мати не пита, …

а) чи не болить що;
б) чому не сплю;
в) чи буду їсти.

5. У поезії С. Чернілевький згадує про:

а) те, як був маленькою дитиною;
б) шкільні роки;
в) перше кохання.

6. Вогонь у творі названий:

а) світанковим, маминим;
б) світлим і чарівним;
в) родинним і щасливим.

7. Душа маленького поета світліє:

а) перед днем;
б) коли відчуває радість від будь-чого;
в) при отриманні цікавого подарунка.

До вірша «Забула внучка в баби черевички…»

8. Від’їзд внучки був пов’язаний:

а) із тим, що дівчинці набридло перебувати в селі;
б) закінченням літа;
в) терміновим лікуванням.

9. Який художній засіб використано поетом у рядку: «Перекотилось літо за село»?

а) Порівняння;
б) епітет;
в) метафору.

10. Яким транспортом скористалася внучка, від’їжджаючи від бабусі?

а) Бензовозом;
б) пароплавом;
в) літаком.

11. Після від’їзду внучки бабуся, стоячи, хустинкою витирала сльози через:

а) клопіт, який їй завдано дитиною;б) власне горе, самотність;
в) сум з приводу розлучення.

12. Як у творі названо зорі?

а) Смарагдами;
б) жаровичками;
в) блискавками.

4. Виконайте письмово творче завдання в зошиті

1. Прокоментуйте, як зрозуміти, що розлука з матір’ю — смертне страждання (С. Чернілевський «Теплота родинного інтиму»). Власну думку обґрунтуйте.

2. Доведіть на прикладі твору С. Чернілевького «Забула внучка в баби черевички…», що розлучення з внучкою для бабусі було хвилюючим.

3. Останній рядок першої строфи твору С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» закінчується словами:

а) «Хату прив’язала до небес»;
б) «Не катує серце печія»;
в) «Матері розказувать не треба».

4. Поезія С. Чернілевського «Теплота родинного інтиму» побудована:

а) як монолог про красу рідної природи;
б) спогад про дитинство і материнську любов;
в) роздум про зв’язок людини зі світом, що її оточує.

5. Що опустила осінь перед вікном бабусі (С. Чернілевський «Забула внучка в баби черевички…»)?

а) Гілля з рожевими яблуками;
б) горіховий листок;
в) кетяг горобини.    Відповіді надсилайте на мою електронну пошту. Бажаю успіхів!

Для позакласного читання  27.02.2019 

Текст "Казки про двох пальців" для читання за посиланням:
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3123

Володимир Винниченко
Оповідання "Кумедія з Костем" (аудіокнига)

Текст для читання за посиланням
https://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/VINNICHENKO/kumedijazkostem.dhtml

        
Головні герої оповідання "Кумедія з Костем". Характеристика героїв
https://dovidka.biz.ua/kumediya-z-kostem-golovni-geroyi/


Володимир Винниченко
Оповідання "Федько-халамидник"

Розв’язування тестових завдань 

1. Федька-халамидника ще називали:
а) мужланом;
б) розбишакою;
в) хуліганом.

2. З чим Федько боровся на кожному кроці через свою неординарну поведінку?
а) Зі всім світом;
б) добром і байдужістю;
в) спокоєм.

3. Серед дітей хлопець був перший:
а) по кмітливості і винахідності;
б) по стрибках у довжину;
в) по силі.

4. Який художній засіб використав В. Винниченко, висловлюючи наступне: «Небо високе-високе, синє та холодне»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.

5. Через що між Федьком і Спіркою виникає сварка і бійка?
а) Хлопці намагалися довести власну силу;
б) Спірка вирішив помститися Федькові за його поведінку;
в) Федько хотів присвоїти собі повітряного змія, якого хлопці запустили у небо.

6. Батько Федька працює:
а) на ґуральні;
б) типографії;
в) водієм автобуса.

7. Чого не любив Федько і за це його батько схвалював?
а) Ображати дівчат;
б) знущатися над товаришами;
в) брехати і товаришів видавати.

8. Найбільше Федькові діставалося за Толю, бо Толя:
а) маленький хлопчик, якого ображав Федько;
б) син хазяїна того будинку, де жила Федькова родина;
в) дитина господаря, в якого працював батько Федька.

9. Мати Федькова називала Толю:
а) обдарованою, чепурною дитиною;
б) хлопцем з великим майбутнім;
в) дитиною благородною і ніжною.

10. Чому Толя вирішує вийти на вулицю у дощову погоду?
а) Хотів у крамниці купити смачних цукерок;
б) виявивбажання разом з хлопцями намочитися під теплою дощовою зливою;
в) прагнув довести Федькові, що він теж мужній.

11. Толя виконує прохання хлопців, щоб вони його не називали:
а) боягузом;
б) тендітною квіткою;
в) бабою.

12. Про що розповів Федько хлопцям?
а) Про кригу на річці;
б) приліт птахів з вирію;
в) таємну печеру.

13. Федько, вирушаючи до річки, зустрівся з хлопцями:
а) о шостій ранку;
б) в обід;
в) о восьмій ранку.

14. Федько і Толя побилися об заклад? За умови переходу Федьком по кригах на той берег річки Толя:

а) віддастьсвій ножик з кістяною ручкою;
б) подарує свого чижика;
в) попросить батьків халамидника, щоб вони ніколи не били Федька.

15. Федько не любив
а) брехати і видавати товаришів;
б) запускати з друзями змія;
в) бігати наввипередки з хлопцями.

16. Укажіть, що було улюбленою розвагою дітей передмістя?
А) пускати паперового змія;
Б) грати в футбол;
В) грати в індіанців.

17. Федько сидить у себе на воротях, як…
А) Змій Горинич;
Б) Соловей-Розбійник;
В) Робін Гуд.

18. Слово ,,халамидник’’ означає:
А) дурень;
Б) бідняк;
В) розбійник.

19. Укажіть, за що батько Федька – халамидника давав синові 2-3 копійки після суворого покарання:
А) щоб загладити свою суворість;
Б) за те, що Федько добре вчиться;
В) за те, що Федько правду говорить.

20. Толя – це:
А) друг Федька;
Б) брат Федька;
В) хазяйська дитина.

21. За що найбільше діставалося Федькові?
А) він спокушав на свої розваги Толю;
Б) він погано вчився й не слухався на уроках;
В) він віднімав іграшки в дітей.

22. З чим порівнюється Федько на крижині?
А) з великою мухою;
Б) з маленькою комашинкою;
В) з довгоносим комаром.

23. Рятувати Толю на крижині поліз:
А) Федько;
Б) батько;
В) дорослі.

24. На річку Толю:
А) притяг Федько;
Б) прийшов сам;
В) привели батьки.

Володимир РУТКІВСЬКИЙ
"ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ"  Частина 2. ("На Козацьких островах")

1. Текст роману для домашнього читання за посиланням
Частина 2. На Козацьких островах

2. Текст роману для слухання
Частина 2. Розділ 1 


Частина 2. Розділ 2,3

Частина 2. Розділ 4

1. Історична довідка.

Наприкінці XV століття українські землі — Волинь, Чернігово-Сіверщина,  Поділля, Київщина; Переяславщина входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України — Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя — була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах — в гирлах річок — і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV — на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська — в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки. Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували «уходи» та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Ґераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менґлі I Ґерая визнала сюзеренітет османського султана. У XV—XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки. 

2. Про зародження козацтва 

В умовах антифеодальної боротьби, протесту проти соціального і національно-релігійного гноблення в XV- XVI століттях на півдні України зароджувалося козацтво, яке протягом багатьох століть виступало основною силою в антифеодальній і національно-визвольній боротьбі. Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр». У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами. Козак - це вільна людина, незалежний озброєний воїн. Наприкінці XV століття про козаків ідеться в дипломатичних листах між Росією, Польщею, Туреччиною, Кримом та іншими державами. Основні причини виникнення козацтва - посилення феодальнокріпосницького і національно-релігійного гніту українців з боку Литви і Польщі, потреба захисту своїх земель від постійних нападів султанської Туреччини і Кримського ханства. Рятуючись од чужинецької навали, селяни й містяни тікали в незаселені (дикі) степові землі Подніпров'я і Побужжя. Значна кількість козаків зосереджувалася біля великих міст-замків: Канева, Черкас, Корсуня, Брацлава та інших. Вони займалися «уходництвом» - рибальством, мисливством, бджільництвом, землеробством та різними ремеслами. Живучи на прикордонних із татарами землях, козаки весь час відчували загрозу нападів (через степи проходили татарські шляхи - Чорний, Куч-манський, Муравський та інші), тож завжди мали при собі зброю і були готові в разі потреби її застосувати. Захищаючи свої землі, козаки часто самі нападали на турецькі й татарські обози, здійснювали успішні походи в Туреччину. Так вони вдосконалювали військове мистецтво, поповнювали запаси зброї і господарського майна. Пізніше в козаків з'являються елементи військової організації: формування окремих загонів, обрання отамана. Основу козацтва становили українські селяни і міське населення. Утім часто до них долучалася і дрібна шляхта, що тікала від гніту великих магнатів. XV столітті на околицях України були дикі степи, у яких жили войовничі кочові племена, що нападали на українські села й міста, грабували й забирали ясир — живий товар. Цим займались і татари. Потім людей перепродували, як худобу, на невольничих ринках у Туреччину. Багатих людей родичі могли викупити за великі гроші. Козаки теж збирали пожертви й визволяли своїх побратимів. Але щастило не багатьом. Щоб уникнути несподіваних нападів, козаки посилали своїх вивідників у Крим, навіть у саму Туреччину, бо ті знали кілька мов, звичаї, були кмітливими й спритними, мали акторські здібності. Далеко вперед висилали козаки сторожу, яка мала свою «пошту», приручаючи диких тварин, птахів і навіть риб; сигналізацію. Сторожі вміли добре маскуватися в лисячих норах, у плавнях на островах. Їхня кмітливість і вміння виживати в екстемальних умовах створювали враження, що вони чарівники, наділені надзвичайними можливостями — перетворюватися на вовкулаків, відсилати стріли назад, на того, хто стріляє. Хоча, як бачимо з книги, деякі козаки дійсно володіли характерництвом — гіпнозом, здатністю присипляти сторожу, навіювати потрібні думки, спонукати до інших, ніж противник думав, дій. 

3. Про козаків у романі В.Рутківського 

У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке: – По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця. Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі, що хотіли поживитися за чужий рахунок. - Козаки – це колишні землероби. - У дніпровських плавнях ловили й в’ялили рибу, полювали на звіра (бобра, видру, куницю), добували мед. - Захищалися від грабіжників - Об’єднавшись, захищали від  татар рідну землю. Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської. 

4. Жанр 

Історико-пригодницький роман «Джури козака Швайки» – це перша книга з історичної трилогії  В. Г. Рутківського для дітей. Видана вона видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МАГА» у 2007 році «Джури…» поєднують максимально достовірний опис реалій часу та художній вимисел, зосереджуючись, насамперед, не на ознайомленні читачів зі звичаями та подіями певної історичної епохи, а на творенні характерів, становлення яких у непростих умовах порубіжжя розкриває перед дітьми захоплюючий світ козацької романтики.  Вдаючись подекуди до фантастичних моментів (як-от, незвичайні здібності Санька, приручені дідом Кудьмою вовки), письменник розкриває вічне прагнення українців до волі, яке змушувало їх виступати проти утисків польської шляхти і підіймати шаблю на татарську орду навіть тоді, коли за спиною не було майже нікого.  

5. Художній час і простір 

Події твору відбуваються у селі Воронівка, на Наддніпрянщині та у степах України в 1487-1488 роках.  

6. Композиція  

Роман В.Рутківського «Джури козака Швайки» складається з трьох частин: 

Частина 1 «Втеча з рідного дому» 

Частина 2 «На козацьких островах» 

Частина 3 «Джури вирушають у дорогу» 

Частина 2 «На козацьких островах» 

1) На кам'яному острові 2) Це був Тишкевич!  3) Самі на острові  4) Тишкевич  5) Допит  6) Гонитва  7) Санькова ворожба 8) Двоє серед степу  9) Пастух Рашит  10) В гостях у Вирвизуба  11) Пригоди Дурної Сили  12) Хто ж вивідник?  13) Ворожбит Грицик  14) Суд у плавнях  15) Козацькі розмови 

7. Головні герої 

Дванадцятирічні Санько (юний ворожбит), Грицик; мати Санька – Мокрина;  Пилип Швайка – розвідник, його кінь Вітрик, вовк Барвінок дід Кібчик, його онук Демко Дурна Сила,  дід ворожбит Кудьма;  козаки: Вирвизуб, Перепічка, рудий Мацик, Василь Байлемів; татарина Рашит. Негативні персонажі: пан Кобильський (дістав добрячих канчуків від власного слуги і сховався від сорому та людей.), його слуга Тишкевич (загинув, коли втікав з поля бою, від стріл тих, кому так вірно служив), Іслам-Бек, Саїд-мурза (наляканий битвою у плавнях змушений визнати власну поразку), татари 

8. Тема 

Зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва 

9. Ідея 

Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради 

10. Проблематика 

Боротьба добра і зла. Дружба й зрада. Стосунки людей і тварин. Відносини між дорослими й дітьми. Духовна сила й духовний занепад. 

11. Характеристика образів  Санько і Грицик

 Санько Грицик Соціальне становище Єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає. Став круглим сиротою після набігу татар на село, живе у сім’ях односельців і пасе сільську череду, за що його годують, одягають і дають прихисток по черзі жителі села. Чим займалися у Воронівці Наглядав за курчатами Пасе селянську і панську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик. Риси характеру Мрійливий, спокійний, розважливий Жвавий, непосидючий, запальний, рішучий, щирий Виняткові здібності Неабиякий ворожбит, має рідкісний дар: уміє подумки віддавати накази й навіювати Має зіркі очі. Не дає себе одурити Друзі-підлітки, які долею випадку вимушені шукати щастя поза рідним селом Воронівкою.  Самостійні, наполегливі, сміливі, спостережливі, кмітливі, відчайдушні; володіють шаблею (дерев’яною), гарно на коні тримаються. «Ми не діти, - набурмосився Грицик. - Ми з лука вміємо стріляти, правда ж, Саньку? І на шаблях б'ємося. І підкрадаємося так, що ніхто й не побачить». Ставши на свій шлях, хлопці вже не мають вибору, бо кожний крок веде все далі й далі від узвичаєного мирного життя до сповненого тривог і дорослої відповідальності козакування. 

Пилип Швайка Уміння, майстерність, хист Вольові якості Почуттєві якості Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні. Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе. Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів. Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству 

Дід Кудьма  - таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудовувати свою долю. Та саме життя волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «Гарне життя прожив. Важке й чисте. Може спокійно дивитися в очі пращурам своїм». 

Дід Кібчик основу його характеру складає внутрішня потреба повністю реалізувати себе на користь ближнім, передати накопичений за довге життя досвіт і мудрість, озвучує основні поєднуючі ідеї в творі та слугує своєрідним каталізатором дії (гуртує ватаги, знаходить місце для фортеці, вигадує всілякі військові хитрощі Демка Дурна Сила Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів. Юзеф Тишкевич Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам – беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села,  продає татарам відомості про козаків,  грабує та вбиває в плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського),  підступний і жорстокий, хитрий, підступний, скупий, ниций, брехливий дбає лише про власні інтереси загинув, коли втікав з поля бою, від стріл татар 

12. Короткий зміст 

1 КНИГА «Джури козака Швайки»  Частина перша Втеча з рідного дому.  Смерть Гафура-аги  Швайка, найвидатніший з уруських розвідників, який отримав своє прізвисько за те, що вбивав татар як швайка, втікає від Гафура-аги та інших татар на своєму вже другому коні Вітрику. Вже другий день триває переслідування, Швайка поранений. От його наздоганяють у виді підкови татари та хочуть зловити тільки живцем, щоб потім здерти з нього шкуру і повісити іншим для остраху. Та от Вітрик мчить швайку до діброви, де Швайка вбиває Гафур-агу, а інші перелякані татари тікають, щоб іх так само не вбили.  Проводи козаків  Дванадцятирічний Санько, який має пасти курчат, разом зі своїм ліпшим другом Грицьком, який має пасти корів, біжать, щоб подивитися як хлопці з їх Воронівки підуть козакувати, тобто попливуть полювати та рибу ловити. Це татари назвали це ремесло козацтвом, що означало вільна людина. От дід Кібчик (Грицик називає його дідо), який все життя козакував і навіть до моря ходив, надає останні поради молодим козакам, щоб вони тільки на островах ночували, а як припливуть до Кам’яного острова, то нехай примкнуть до Василя Байлемового. Козаки відпливають, а Санько з Грицем і дідом ідуть додому. Гриць розповідає діду, що він якось бачив нечисту силу на згарищі, на що той накричав на нього та заборонив більше туди ходити.  Врятуймо Воронівку  Грицько розповідає Санькові, що минулого тижня пас череду і одна з корів втекла, а коли він почав її шукати то видерся на гору і побачив, як на згарищі щось заблищало та заходило: не то вовк, не то людина. Потім він почув звуки і почав тікати, а його наздоганяли аж до Воронівки, то була корова, що втекла. Наступного дня він ходив на згарище і бачив там сліди як людські так і вовчі. Хлопці вирішили, що то вовкулаки оселились там і їм потрібно взяти когось з дорослих і перевірити ще раз згарище. Тут бугай Петрик з череди Грицька зайшов у село та наробив переполоху. Всі боялися цього бугая, тільки Демно Дурна Сила, що був на 3 роки старше хлопців хотів ломакою прогнати Петрика, та дід Кібчик не дозволив. Грицько заспокоїв Петрика, та сказав Санькові, що вони візьмуть з собою Демка на згарище.  Похід на вовкулаків  Демко, як завжди отримав від діда за те, що через свою силу зламав граблі і саме чухав себе нижче спини, як Грицик з Санькою запропонували піти вночі на вовкулаків. Спочатку він вагався, аж поки не вирішив іти з довбнею — з нею нічого не страшно. Вночі Грицик з Демком розбудили Санька за допомогою прив’язаної до ноги мотузки та вирушили на згарище підстарости Сідрика. Біля кам’яного льоху вони побачили якусь постать та почули звуки, а коли опритомніли, то вже довбня висіла на дереві. Ранком всі повернулися додому, та от попало різкою тільки Демкові від діда, що той ходив на згарище.  Суперечка  Швайка приїжджає до пана Кобильського канівського старости, який намагається вмовити того докладати про інших козаків, хто де полює та що здобуває, щоб потім обкласти даниною. Та Пилип (їм’я Швайки) відмовляє та пригрожує переяславським старостою Михайлом Масло, якого пан Кобильський боїться і зі словами «Я вас не чув і ви мене не бачили» іде від пана. Кобильський лається і кличе Тишкевича та наказує тому взяти ще п’ятьох хлопців та вбити Пилипа за ослух. Вночі не поспішаючи дорогою Швайка чує, що хтось попереду чатує на дорозі. З розмови він розуміє, що то по його душу. Хоча він може їх сам порішити та жаліє їх (вони ж однієї з ним крові, а не татари) і оминає і їде далі.  Пастухи  Грицик пас худобу не сам, а ще з трьома старими пастухами і полюбляв слухати їх розповіді. Та сьогодні Петрик був не в гуморі і Грицик пас його поодаль. Та от пастухи побачили, що пан Кобильський скаче зі своїми людьми і щоб не влетіло їм від нього сховалися, а Грицику наказали залишитись. Кобильський вирішив обїхати свої села, щоб назбирати провіанта та молодих хлопців для захисту від татар, адже Швайка сказав, що вони нападатимуть. А раз Швайка так сказав, то так воно і буде. Пан підїхав до череди, порадів своїй худобі, наказав Грицику добре стежити за худобою та поїхав далі до села. Пастухи повернулися та відправили Грицика до Воронівки, щоб зрозуміти навіщо пан приїхав.  Грицикові жарти  Грицик прибігає до села і бачить як челядь пана з десяток людських возів нагромадила людським збіжжям та поприв’язувала молодих хлопців до них. Тишкевич хотів залякати діда Кібчика та натомість отримав від Демка. За це Демка б’ють та також прив’язують до воза. Грицик допомагає Санькові випустити тітку Мокрину (мати Санька) з льоху та разом із ним вибігають на вулицю з криками «Тікайте! Татари йдуть!» Пан разом з челяддю кидають вози і хлопців і тікають. Коли воронівцям стає зрозуміло, що то був жарт — всі довго сміються, але приймають рішення сховати хлопців бо пан цього не простить.  Бугай Петрик  Бугай Петрик товаришує з Санькою. Після обіду приїзджають двоє челядників від пана та збираються схопити хлопців, натомість Петрик роздирає живота коня одного з вершників, а іншому не дає можливості наздогнати дітей. Пізно ввечері Санько та Грицик приходять до хати тітки Мокрини. Вона дає їм вузолок та наказує сховатися бо їх хочуть вбити, Санько помічає синьці у матері. Хлопці йдуть з дому, а до неї приходе дід Кібчик якому також дісталося. Він сумний, що сам їх не побачив, так як хотів порадити де сховатися.   

Людський голос межи звірів  Грицик і Санько не знали куди податися, тож вирішили переночувати на Сторожовому Дубі. З нього було видно все навкруги. Вночі їх розбудив якийсь звір (можливо дика кішка), він вже майже видерся на дерево, але потім розвернувся і заліз на інше дерево. Потім проїхав якийсь вершник, він також не помітив хлопців. На ранок під деревом було пару ножів, луки та стріли та було вирішено рушати до Кам’яного Острова.  Медова яма і вовк  Грицик і Санько вже зайшли в невідомі їх місця, розмовляючи Санько раптом вступив у щось м’яке і тепле. Зненацька повилітали купи бджіл, що погнали хлопців далеко. Коли бджоли від них відчепилися, то вони вже були покусані: губи, очі, шиї. Вони вирішили перейти на другу сторону річки та побачили там здоровезного вовка, що чатував їх там. Тож вони вирішили зробити плота та пливти далі на ньому і тільки вони відпливли, як вовк вже прибіг до того місця де вони щойно були.  Нічні супутники  Вже другу добу пливуть на своєму плоті хлопці, який схожий на копицю, що ніхто на здогадається, що то пліт. Увечері лежачі Грицик і Санько побачили дві лодії з трьома, що також спливали. За їх розмовою було зрозуміло, що то челядники пана, що ловили тут козаків і забирали їх здобич.  На обійсті рудого Мацика  Так як де знаходиться Кам’яний острів ніхто не знав вирішили відшукати когось, хто їх направить. Знайшли чоловіка, але він був нетутешнім і вказав їм дорору до рудого Мацика — він має знати. Дорогою вони бачать п’ятьох, що переодягаються татарами і слідують за ними. Вони грабують рудого Мацика і хочуть його втопити, але той насвистував і прибіг вовк, що перегриз горло одному з коней. Рудий Мацик тим часом тікає.  Над озером  Втікаючи хлопці добігли до озерця, напилися там та заснули. Після обіду вони побачили куряву, що наближалася до них. То був молодий вершник, якого доганяла купа татар. Грицик і Санько сховалися, а втікач, так як не було куди подітися пригнув в очерети біля озера, відпустивши коня. До вечора татари шукали козака у озері, весь очерет вирізали, але його не знайшли та поїхали. Коли Грицик хотів забратися на дерево, щоб звідти пошукати втікача, то зрозумів, що той на тому дереві.  Перший бій Дурної Сили  Демко Дурна Сила став жовніром у пана і разом з іншими поїхав ховати худобу пана. Та коли вони гнали воронівську худобу з’явилось зо 20 татар, а потім ще 20 і інші челядники повтікали. Залишився лише один Демко, його обступили та хотіли взяти у полон, щоб продати. Перші аркани він відбив, але шостий накинули йому на шию.  Людина з дупла  З дупла верби куди намагався залізти Грицик виліз козак, який назвав себе Пилипом. Він розповів Саньку, що знає хто вони такі, де весь час ховалися та це він їм під Сторожевим Дубом залишив зброю. Далі він їх перевів на нове місце, залишив на деякий час, а вже повернувся з Вітриком та розповів, що навкруги татари.  Частина друга На козацьких островах.  На Кам’яному острові  Пилип привів їх до Кам’яного острова, де їх зустрів Василь Байлемів. На острові також були хлопці з Воронівки, що нещодавно пішли козакувати та рудий Мацик. Після вечері та розпитів у хлопців що і як там дома вони заснули. Вночі Грицик встав і побачив, що собака пливе на острів і гукнув її до себе, та коли вона підійшла то був здоровезний вовк. Гриць зойкнув.  Це був Тишкевич!  На крик прибігли козаки і у вовкові впізнали Барвінка, який урятував Мацика і був вовком Швайки. Далі почали розмірковувати хто ж це обкрадає козаків. Санько сказав, що в одному з них впізнав Тишкевича. Далі Швайка сказав, що є погана новина на землі Воронівки напали татари. Санько каже Швайці, що напевно щось сталося з Демко та Тарасівкою.  Самі на острові  Козаки вирішили зібрати інших козаків, щоб відбити полонених у татар та розїхалися. Швайка залишив Барвінка на допомогу хлопцям. Хлопці перевірили острів та ближче до вечора помітили два човна з трьома людьми. Один з них був Тишкевич.  

Тишкевич  Троє висадились на острові, огледіли його і нікого не знайшли (хлопці з Барвінком сховались). Тишкевич наказав двом іншим плисти нижче та огледіти там острів, а сам залишився. Хлопці тим часом взяли Тишкевича у полон та зв’язали йому руки. Коли ж повернулися ті двоє, сказали їм, що на острові є козаки і передали одного злодія Швайці. Ті не довго думаючи дременули з тих місць.  Допит  Повернулися козаки, вони відбили десяток бранців, але Мацик і Швайко пішли проводити бранців. Тож Василь разом з іншими почали допит Тишкевича, той сказав, що його звати Семен і просив його відпустити. Вирішили дочекатися Мацика і Швайку, щоб вони вирішували хто ж він є. Та після вечері його вже не було, він стрибнув на коня і втік.  Гонитва  Всі схопились на коней та не знали куди скакати. Тут прискакали Мацик і Швайка. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів, а сам продовжив гонитву за Тишкевичем. За ним поскакали тільки Санько і Грицик. Швайко дізнався, що Тишкевич вже давно слугував як пану так і татарам і постійно здавав козаків. Хоч Вітрик і був найшвидший, але Тишкевич встиг доскочити до стану татар.  Санькова ворожба  Швайка, щоб відволікти татар пускає Вітрика і коней хлопців, самі ж ховаються. Татари переслідують коней, а Іслам-бек з Тишкевичем розмірковують як далі діяти. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові. Татари ловлять коней і починають прочисувати степ у пошуках Швайки і хлопців. Санька подумки наказує татару, що проходе повз них їх не помічати. Татари їдуть, вони врятовані.  Двоє серед степу  Тишкевич побитий повертався від Іслам-бея. То його так, що козаків не знайшов, а сам у засідку попав і 8 людей втратив. Тут його хотів задушити Дурна Сила, що втік під час переправи, але впізнав Тишкевича і відпустив. Тишкевич взяв у татар ще двох коней, обдуривши Демка, що Швайка зрадник, а він тут щоб викупити у татар людей пана Кобильського, то тепер Демко винен гроші пану за його викуп і Тишкевичу за коня.  Пастух Рашит  Вже три доби йшли степом Швайко і хлопці, Санькові було зле, після того як він відвадив татарина. Швайко помітив на пагорбі вершника, то був його друг пастух-татарин Рашит. Пастух дав їм коней, зілля Санькові, щоб підлічити. А Санько бачив сни, як будуть вони з Грицем великими козаками, як посадять Швайку на палю, а вони нічого не зможуть вдіяти. Також друзі дізнаються, що Швайко то є син підстарости Сидірка, а Санька скоріш за все є ворожбит, і Швайко хоче його відвести до діда Кудьми, його теж бачив Санька у сні.  В гостях у Вирвизуба  Швайко і хлопці прибули до Вирвизуба, котрий розказав, що двоє тут ходили та розказують, що Швайко зрадник. До того ж хтось грабує і вбиває поодиноких козаків. Всі розуміють, що це Тишкевич. Вирвизуб каже, що майже їх спіймали та Тишкевич втік до бея, а другий кремезний десь пропав.  Пригоди Дурної Сили  Демко разом з Тишкевичем обходили козаків, що промишляли у плавнях. Першого зустріли Верховодку, який розказав де інші ловлять. Тишкевич ранком пішов з козаком на лови, а коли повернувся, то сказав, що виторгував у нього все хутро, і поїхав з Демко далі. Тишкевич залишав Демка одного, а сам ходив «торгуватися». Коли в них було вже багато здобичі, Тишкевич направився до хлопців Видризуба, а Демкові наказав, якщо він не повернеться до ранку їхати до Сторожевого Дубу біля Воронівки і чекати там. Коли Демко чекав Тишкевича то побачив свого діда і побіг йому на зустріч. Тут він побачив іншого старого у якого дід розпитував про нього. Демко вийшов до діда.  Хто ж вивідник?  Діди разом з Демком прийшли до коней, де Дурна Сила розповів їм звідки здобич і що це він з Тишкевичем отримав. Всі зрозуміли якою ціною це дісталося. Потім приїхали Швайка з хлопцями, Швайка лозиною побив Демка, що той з Тишкевичем злигався і його осоромив як вивідника. Потім розповів, що козаків було вбито, тому дід Кібчик з Дурною Силою вирішують поїхати і повернути награбоване.  Ворожбит Грицик  

Дід Кудьма вирішив перевірити сили хлопців та запитав їх, що вони бачать. Санько побачив Тишкевича там, де його мав чекати Демко. Так воно і було. Дід вирішив, що Грицику краще залишитись зі Швайкою у якості джури (чистити зброю та навчатися козакувати), а Санько буде з ним. Потім нацькував вовків на Тишкевича, та вони наздогнали і загризли коня Тишкевича, сам же він видерся на дерево і сховався там.  Суд у плавнях  Дід Кібчик разом з Демком вийшли на рудого Мацика, що послав за Вирвизубом. Коли той приїхав, то йому вже розказали всю історію про Демка і Тишкевича. Вирвизуб вирішив, що долю Демка має вирішити Грек, єдиний з живих кого обікрав Тишкевич. Грек пожалів Демка, забрав свої хутра і дарував йому життя. Дід разом з онукою лягли спати, так як наступного дня мали сюди приїхати їх козаки з Воронівки.  Козацькі розмови  Ранком приплили воронівські козаки і почалася риболовля. Багато наловили риби, дід Кібчик наварив доброї юшки та почалися розмови про долю України. Про те, що її топчуть татари та і власні князі і старости ображають. Що всі вже згодні війною проти ворогів іти та немає того, хто міг би об’єднати та очолити козаків.  Частина третя Джури вирушають у дорогу.  З вовкулацького кута  Настала зима, весь цей час Саньку на згарищі навчав дідо Кудьма ворожби та всьому, що знав сам. Дідо почав слабшати та кашляти. Якось Санька вийшов надвір пограти з трьома вовченятами, що росли у них та прибіг Барвінок, який приніс звістку від Швайки у торішніх реп’яхах за вухом. Так як Санько вже трохи навчився читати, то прочитав «Татари відійшли у степ. Кам’яниця наша. Приходьте до печер.» Було вирішено збиратися іти. Глухі печери Санько з дідо прийшли до печер, там їх зустрів Грицик і Швайка. Грицик виглядав як справжній панич: кожушок, червоні чоботи, шапка і шабля. В печері було ще четверо — це їм мали дістатися вовченята, що вигодовувались на згарищі. Вбіг Грицик і подарував Санькові кожушок, червоні чоботи, шапку і шаблю.  Битва на Кам’яниці  Швайка розповідає як здобули перемогу на Кам’яниці. Так як дід Кібчик та інші козаки вирішили зимувати, то дід знайшов острів і біля нього кам’яну гору яку добре укріпили. Коли ж орда прийшла, то два дні не могла взяти гору. Багато ординців полягло і втекли. Козаки розмірковують, що тепер багато хто примкне до них і зможуть вони нижче Дніпра зробити січ, яка не буде давати татарам гуляти по Україні.  Втрачена зброя  Грицик разом з Санькою вирішили розважитись і Санько заворожив козака Остапа, що той почав як вовк зі своїм вовком гратися, а потім підвівся і нічого не пам’ятав. Потім пішли хлопці на шаблях битися і почули чийсь рев — то був ведмідь. Вони давай навтьоки, аж поки не зустріли дідо Кудьму який зупинив ведмедя і допоміг йому з зубом, а Санька пристидив, що той сам не допоміг ведмедю. Дідо зауважив, що вони так бігли, що і шаблі погубили.  Швайка в біді  Швайка вирішив поїхати до пана Кобильського і попередити його що навесні готується орда татар напасти на переяславські землі, та коли приїхав туди його скрутили і кинули до льоху, Тишкевич сказав, що хан за його живу шкуру дасть отару коней. Дідо Кудьма відчув щось неладне, зібрав козаків, взяв Санька і Грицька і поїхали до пана. Там він разом з Саньком навіяв усім, що він є переяславський староста, звелів відпустити Швайку, а Тишкевичу відшмагати пана Кобильського. Коли козаки роз’їхались і мара впала, то Тишкевич втік, так як зрозумів, що йому це пан не простить.  Кінець Вовкулацького кута  За Тишкевичем погналися челядники, а дідо Кудьмі стало зле. Його відвезли до стану козаків і там він через деякий час помер.  Мацикові товариші  Після смерті козаки розїхались, Швайка взяв до себе в джури і Санька і вирушили вони у Воронівку козаків з собою кликати. Пилип зібрав зо два десятки відчайдухів, ще стільки ж прибилося з сусідніх сіл і вирушили в дорогу до Вирвизуба. Дорогою зустріли Мацика з десятком козаків та ще прибилося до них 5 чоловік з Берестового. На Бобровому острові На Бобровому острові оселилося вже близько 200 козаків. Дід Кібчик разом з Манюнею (нове прізвисько Демка) побудували шатро на 50 місць для воронівських хлопців. На острові кипіла робота, а Вирвизуб пробував на силу новоприбулих і казав кому казани варити, а кому шаблю точити. Потім Швайко, Грицик і ще троє козаків пішли в розвідку, а Санька Швайка залишив.  По татарському сліду  Неділю не було вістей від Швайки, потім прийшов Грицик з одним з козаків, а на наступний день лише Швайка. Новини були погані: татар зібралося 10 тисяч і були вони біля Сули, а козаків лише 1 тисяча. Швайка сам поїхав у розвідку і через чотири дні повідомив, щоб козаки їхали до Вербової балки. Так і зробили. Коли приїхали, то взнали, що одне крило вже пройшло (5 тисяч ординців).  Напад  Татари зупинились на ночівлю. Вирвизуб послав Швайка зняти вартових, Мацика дати ножі полоненим, Василю Байлему відігнати татарських коней. Санько з Грицем передали ножі в’язням, заговоривши вартових. Коли Саїд-мурза вирішив наступного дня знов повторити набіг на поселення, напали козаки і він скочив на коня і втік. Козаки перемогли. Серед бою у Манюні хтось забрав довбню, то була тітка Мокрина.  Жінок у таборі не тримати!  Козаки повернулися на острів, а разом з ними і жінки-полонянки. Поки старшина розмірковувала як краще захиститися від татар які придуть помститися, жіноцтво почало на острові свої порядки та ламати дисципліну. Тож дід Кібчик зі старшиною приняли рішення, що жінок на острові не може бути і відправили всіх додому, навіть тітку Мокрину, що не хотіла залишати Саньку, тож він її заговорив.  Засідка  Два тижні знадобилося Саїд-мурзі, щоб зібрати нове 5 тисячне військо і підійти до плавнів. Разом з ним був Тишкевич. Мурза наказав першій тисячі вбити всіх козаків (близько 50), що роз’їжджали перед плавнями. Та перед самими плавнями, коли вже майже наздогнали козаків вони потрапили у трясовину, яка була з 3-х боків, а з заду козаки їх почали поливати стрілами. То була засідка. Коли ж Саїд-мурза це взнав, то наказав всьому військові нападати.  Битва у плавнях  Татари спішилися і пішли у дніпровські плавні. Всі козаки розбилися на десятки, так як більшою кількістю робити в плавнях нічого і почали бити татар та заводити у трясовину. Четверо татар вийшло на галявину де були Грицик, Санько, поранені козаки і Петрик. Петрик захистив хлопців, але коли доганяв останнього бусурмана теж пішов під воду. Добралися зо 40 татар і на острів, де переховувались діди. Вони спалили воронівський курінь, але підійшов Швайко зі своїм загоном і допоміг дідам добити татарина. Вже надвечір Саїд-мурза засурмив відступ: половина татар так і не повернулася з плавнів.  Джури вирушають у дорогу  Козаки теж зазнали значних втрат, залишилось їх з 4 сотні і то більшість були ранені. Не було вже ні Остапа Кокюби, ні Мацика, ні більшості воронівських хлопців. Козаки вирішують згодом перебратися на Чортицю, так там буде краще боронитися і самим від татар і на землі України не пускати. Швайко бере двох своїх джур (Санька і Грицика) і відправляється з ними у далекі татарські землі розвідувати і навчати козацької справи.  Переказ «Джури козака Швайки» написав Гнатюк О.