9 клас Література

Дистанційне навчання 18.10.2018

Тема уроку: Поезія. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші ( з рукописних книг «Зегар з полузегарком» і «Млеко»). Семен Климовський. «Їхав козак за Дунай» — зразок давньої любовної лірики.

Мета уроку: ознайомити учнів з поезією українського бароко, її видовими особливостями, з фігурними (курйозними) віршами І.Величковського та любовною лірикою С.Климовського; розвивати творчу увагу, зосередженість, аналітико-синтетичне мислення; виховувати любов до історичного минулого, почуття національної гідності, шанобливе ставлення до давньої літератури.

                                                                                           Кожна епоха породжує свого героя.
                                                                                                                    Корейське прислів'я

                                                              Хід уроку

І. Актуалізація і корекція опорних знань

Експрес-опитування

1.Часові межі історико-мемуарної прози… (Від початку створення світу до 1769 р.).
2.Усі козацькі літописи об’єднує тема… (Національно-визвольна війни під керівництвом Б.Хмельницького).
3. В основу роману П.Куліша «Чорна рада» лягли подіїї літопису… (Самовидця).
4. Найоб’ємніше епічне полотно – це літопис… ( Самійла Величка).
5. Т.Г.Шевченко цікавився літописом… ( Самійла Величка).
6. Наша історія починається не з ХІV ст., а значно, раніше розповідається у творі … («Історія русів»).

ІІ.  Постановка виконавських завдань

1.Узагальнити відомості про особливості поезії українського бароко.
2.Розглянути зразки курйозної поезії і з’ясувати її актуальність сьогодні.
3.Прокоментувати доречність підібраного епіграфа.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

№	План	Основні відомості
1.	Особливості поезії українського бароко	Особливості курйозної поезії:  1)стисла форма; 2) перевага форми над змістом; 3)сконцентрованість думки; 4)художні засоби; 5) наявність антитези; 6) формалізм і беззмістовність. Види курйозної поезії: 1)граматичні курйозні вірші (граматична загадка, граматичний вірш, панаграматон, асонансний вірш, гриф, логогриф, абетковий вірш, вірш-перетворення, раковий вірш, співвідносний вірш, луна, леонінський вірш, анаграма, поліптотон, ритмічний вірш); 2)шрифтові курйозні вірші (акровірш, лабіринт, японський вірш, одноголосний вірш); 3)графічні курйозні вірші (загадка в малюнках, узгоджений вірш, піфагорійський вірш, парилептіанський вірш, дифірамбічний вірш, фігурні вірші); 4)музичні курйозні вірші (музична загадка); 5)арифметичні курйозні вірші (хроностих, кабалістичний вірш, числовий вірш, арифметична загадка); 6)астрономічні курйозні вірші (астрономічний вірш); 7)риторичні курйозні вірші (доповняльний вірш, вірш-антитеза, градаційний вірш, анафоричний вірш, філомелічний вірш, епіфоричний вірш, вірш із однаковим початком і закінченням, чотирикутний вірш, протей). Зміст у більшості курйозних віршів відіграє другорядну роль, натомість форма набуває самостійного значення, не залежного від змісту літературного тексту. Мета написання курйозних віршів: намагання збуджувати в читачів розумову напругу, яка б допомагала їм осягати невідоме та незрозуміле, розв'язувати задачі й розгадувати загадки. У таких віршах словесна гра поєднувалася з графічними формами і живописними ефектами.
2.	Літературна спадщина Івана Величковського. Фігурні (курйозні) вірші (з рукописних книг «Зегар з полузегарком» і «Млеко»).	-«Вірші про Дедала» (1687) на честь гетьмана Самойловича; -збірник дрібних поезій (за словами дослідника  В.М. Перетц, «Антологія 1670-1680-х років»); -польський панегірик «Lucubratiuncula» на пошану Лазаря Барановича; -рукописна книга «Зегар з полузегарком» – цикл віршів про час:  народження, життєві страждання, розп’яття та воскресіння Господа; філософські погляди на життя. - рукописна книжка «Млеко од овці пастору належне» (XVII ст.) – своєрідний підручник із поетики; двадцять видів курйозної поезії, ілюстрація їх своїми прикладами «штуками поетицкіми». До найоригінальніших курйозних віршів належать: вірш-рак («рак літералный, «рак словный», «рак прекословный»), вірш «чворогранистый», вірш «згожаючійся», «порядный непорядок», «єдиногласный», «єдинопадежный», вірш «азбучный», чотири типи «акростихіса», «жартовный вЂрш», «программа, анаграмма, епиграмма», вірш «многопремЂни-телный», чотири типи «лябиринта», вірш у вигляді трикутника, вірш «пресЂкаємый» тощо. Поетична збірка «Млеко» розпочинається віршами, що належать до типу так званих «ехо». За визначенням І.Величковського, «ехом» зветься вірш, в якому кожний дальший рядок складається з двох складів — «силяб», що повторюють кінцеві склади рядка попереднього. 2) «Рак «літералный» (рядки читаються  зліва нараво, так і навпаки) Анна во дар бо ім’я мі обрадованна, Анна дар і мні сінміра данна, Анна мі мати і та мі манна Анна пита мя я мати панна.           А.Фет. А роза упала на лапу Азора 3) «Рак прекословный» ( читання слів навпаки: ідейне й змістове перевтілення тексту в залежності від способу його прочитання) Слова богородиці:           Со мною жизнь, не страх смерти,            Мною жити, не умерти, — Коли їх прочитати навпаки, од правої руки до лівої, стають словами винуватниці гріхопадіння, праматері Єви:              Умерти, не жити мною,              Смерти страх, не жизнь со мною. 4)«Єдинопадежный» вірш  (однакове закінчення, епіфора) Порока странна, Сладкая манна, Чистая панна, Яко нам данна, Богу осанна. 5) «Азбучный» вірш, — учить далі Величковський, — єст вЂрш, который кождое слово от азбучных лЂтер порядком азбучным зачинаєт». Після цього Величковський пояснює: «Не положены... в нем ъ, ы, ь, Ђ, бо то лЂтеры конечные, а не початоквыє; над то не положены суть и тые — ?, ?, ?, бо лЂтеры грецкіє, а не рускіє» і наводить зразок азбучного вірша:    Аз Благ ВсЂх Глубина,    ДЂвственная Єдина,    Живот Зачах Званным    Ісуса Избранным і т. д. 6) Вірш «жартовный»  (жартівлива поезія, яку можна читати по вертикалі і по горизонталі     Остав молитву, девство растли, злых чти, друже.     Леность люби, сохраняй злость, лай добрых дуже. Таку жартівливу пораду, таке порушення принципів як християнської, так і взагалі людської моралі дає звичайне читання — читання в горизонтальному напрямку. Читаючи ж по вертикалях, матимемо:     Остав леность, молитву люби, девство сохраняй,     Растли злость, злых лай, чти добрых, друже, дуже. На останній сторінці збірника під назвою «Остатняя штучка» вміщені три двовірші з підкресленими кіновар'ю окремими літерами Третій, наприклад, з цих двовіршів має такий вигляд: Автор до чителника НАстрОЙ навспак цинобру. Єсли угадаєш ГоршИЙ Кто з Сих? ВОлК? ЧИ ЛЕВ? То мене познаєш. Перечитавши підкреслені літери «навспак», справа наліво, матимемо прізвище і імення автора: «Величковский Иоан».
3.	Семен Климовський. «Їхав козак за Дунай» – зразок давньої любовної лірики.	Ідейно-художній аналіз Настрій поезії – сумний. Тема поезії – зображення розлуки козака з коханою, який відправляється до війська, бо козацька служба - це справа честі, священний обов'язок. Ідея поезії – уславлення кохання як чистого і світлого почуття, яке випробовується часом на життєвих перехрестях. Жанр лірики– літературна пісня. Вид лірики – інтимна. Художні засоби:  лексичні: епітети: «конику вороненький», «білих ручок», «мій миленький»; метафора:  «білих ручок не ламай», «ясних очок не стирай»; синтаксичні: інверсія: «їхав козак за Дунай», «не хочу я нічого»;  епіфора: «Не хочу я нічого, Тільки тебе одного»; фонетичні: асонанс: «Їхав козак за Дунай» (асонанс літери а); алітерація: «Ти, конику вороненький…» (алітерація літери н). Метрика: 4-и стопний ямб з хореєм. Строфіка: катрен. Особливість композиції: емоційний діалог, є багато звертань, повторів, ласкаво-зменшувальних слів.

                      Семен Климовський                      Їхав козак за Дунай

Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький.
Неси та гуляй!»

 «Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш, —
Тільки подумай!»   

«Білих ручок не ламай.
Ясних очок не стирай.
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!»

«Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!»

ІV. Виконайте тестові завдання

1.Найяскравіший представник української барокової поезії:
а) С.Климовський;
б) Л.Баранович;
в) І.Величковський.

2. Вкажіть рукописну збірку І.Величковського, у якій він використовує двадцять видів курйозної поезії:
а) «Млеко од овці пастору належне»;
б) «Вірші про Дедала»;
в) «Зегар з полузегарком».

3. Найважливіша  особливість курйозного вірша:
а) перевага форми над змістом;
б) ідейне навантаження;
в) використання риторичних фігур.

4. Поетична збірка І.Величковського «Млеко од овці пастору належне» розпочинається віршем, який називається…
а) «рак літеральний»;
б) «абетковий»;
в) «ехо».

5.Зразком давньої любовної лірики вважають поезію:
а) «Засвіт встали козаченьки» М.Чурай;
б) «Їхав козак за Дунай» С.Климовського;
в) «Два кольори» Д.Павличка.

6.Хто вважає версію пісні «Їхав козак за Дунай» власним фольклорним скарбом?
а) Росіяни;
б) поляки;
в) німці.
Самоперевірка
1в; 2а; 3б; 4в; 5а; 6в.